Методологічні засади класифікації правових висновків Верховного Суду

Анотація

Актуальність теми зумовлена зростанням ролі правових висновків Верховного Суду у забезпеченні передбачуваності та послідовності судової практики, а також у реалізації права на касаційне оскарження. В умовах трансформації правової системи та посилення судової правотворчості особливого значення набуває питання їх науково обґрунтованої класифікації. Попри наявність окремих спроб систематизації, у науковій літературі відсутній комплексний підхід, який би охоплював не лише традиційні критерії поділу (суб’єктний склад, галузеву належність, юридичну силу, функціональне призначення), а й динамічні характеристики правових позицій, зокрема їхню стабільність, взаємозв’язок із касаційними фільтрами та вплив на подальший розвиток правозастосовної практики.

Метою статті є формування методологічно узгодженої системи класифікації правових висновків Верховного Суду, зокрема, у їх значенні як касаційного фільтра, що дозволяє більш повно оцінити їх роль у забезпеченні єдності судової практики та правової визначеності. Методологічну основу дослідження становить поєднання герменевтичного, порівняльно-правового та системного підходів, що дає змогу проаналізувати природу правових висновків у контексті як доктрини, так і практики.

У ході дослідження доведено, що правові висновки мають багаторівневу природу, яка поєднує їхню орієнтаційну, регулятивну та правотворчу функції. Запропонована типологія передбачає диференціацію за а) пріоритетністю застосування; б) ступенем первинності або правотворчої новизни; в) глибиною впливу на систему позицій; г) характером новизни тлумачення; д) структурою аргументації. Обґрунтовано, що стабільність та передбачуваність таких висновків є запорукою належного виконання Верховним Судом своєї конституційної місії.

Перспективи подальших досліджень убачаються у розробленні інструментарію оцінки ефективності правових висновків, зокрема щодо їхньої здатності забезпечувати уніфікацію судової практики, а також у порівняльному аналізі підходів до типологізації судових позицій у різних правових системах.