Співвідношення понять «юридичні факти» та «факти, що мають юридичне значення»

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню співвідношення понять «юридичні факти» та «факти, що мають юридичне значення» у цивільному процесуальному праві України. Автор зосереджує увагу на проблемних аспектах розмежування цих категорій, що мають ключове значення як для теорії цивільного процесу, так і для практики його застосування.

Актуальність дослідження зумовлена кількома чинниками. По-перше, реформуванням національного приватного права, яке спрямоване на його гармонізацію зі стандартами європейського правового простору. По-друге, необхідністю забезпечення стабільності та єдності судової практики, що неможливо без чіткого визначення й тлумачення базових процесуальних категорій. По-третє, потребою вдосконалення доказової діяльності судів, яка прямо залежить від правильного розуміння сутності фактів, що мають значення для справи.

У роботі проаналізовано підходи вітчизняних і зарубіжних учених до класифікації юридичних фактів, розглянуто їх місце у механізмі правового регулювання та визначено відмінності між юридичними фактами як підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин і фактами, що мають юридичне значення у процесуальному аспекті, тобто підлягають доказуванню під час судового розгляду. Особлива увага приділяється з’ясуванню процесуального значення фактів, що мають юридичне значення, зокрема у справах окремого провадження, де предмет доказування зводиться саме до встановлення юридичних фактів.

У статті доводиться, що ототожнення понять «юридичні факти» та «факти, що мають юридичне значення» є методологічною помилкою, яка ускладнює правозастосування та може призводити до неоднакової судової практики. Водночас, автор підкреслює, що між цими поняттями існує тісний взаємозв’язок: будь-які юридичні факти є фактами, що мають юридичне значення, проте не всі факти, які підлягають встановленню судом, автоматично набувають статусу юридичних фактів у матеріально-правовому сенсі.

Зроблені у статті висновки мають як теоретичне, так і практичне значення. Вони можуть бути використані для подальшого розвитку доктрини цивільного процесуального права, оптимізації доказової діяльності судів, підвищення ефективності захисту прав учасників цивільних правовідносин, а також у процесі вдосконалення національного законодавства.