Сучасний стан та тенденції правового регулювання адаптивних форм аграрного виробництва

Анотація

Стаття присвячена дослідженню сучасного стану та тенденцій правового регулювання адаптив- них форм аграрного виробництва, а також формулюванню на цій основі висновків і пропозицій, спрямованих на вдосконалення чинного законодавства.

Протягом останнього десятиріччя зміна клімату стала однією з найбільш актуальних тем у сві- товій економіці та політиці, що пов’язано з низьким рівнем здатності країн адаптуватися до таких екстремальних проявів зміни клімату, як повені, посухи, інші явища, які можуть призвести до соціальної та економічної нестабільності у світі, що потребує розроблення відповідних політик і стратегій для зменшення викидів парникових газів і переходу до низьковуглецевого розвитку в усіх секторах економіки.

Рівень вразливості аграрного виробництва в Україні підвищується також внаслідок збройної агресії росії та ведення бойових дій на території України. Все це значно ускладнює забезпечення продовольчої безпеки не лише для населення України, яке безпосередньо перебуває у зоні воєн- ного конфлікту, а й для тих країн, які залежать від поставок українського продовольства.

В умовах воєнного стану і повоєнного відродження адаптивне сільське господарство з його гнучкістю, економією ресурсів та орієнтацією на сталість видається одним із ефективних способів зберегти його виробничій потенціал.

В роботі сформульовано визначення адаптивного сільськогосподарського виробництва як пра- вовідносин в сфері виробництва сільськогосподарської продукції в процесі якого впроваджуються такі методи господарської діяльності, які ґрунтуються на засадах сталого розвитку, дозволяють підприємству пристосуватися до конкретних ґрунтово-кліматичних, біологічних, та соціально-еко- номічних умов з метою підвищення стійкості до зовнішніх ризиків, підвищення ефективності госпо- дарювання та забезпечення екологічної і продовольчої безпеки.

У статті на підставі аналізу чинного законодавства зроблено висновок про необхідність ухва- лення спеціального Закону «Про адаптивне аграрне виробництво та стимулювання кліматично-о- рієнтованих практик». Наголошується на потребі розробки та закріплення єдиного класифікатора адаптивних форм аграрного виробництва, який би пов’язував кожну з її економічними та екологіч- ними перевагами, а також окремої програми державної підтримки для господарств, які переходять на адаптивні форми господарювання, створення грантових програм для фермерів, які переходять на кліматично-орієнтовані практики, запровадження системи державного страхування від кліма- тичних ризиків, а також запровадження фонду для фінансування пілотних проєктів з адаптивних форм сільськогосподарського виробництва.