Торговельна марка як спосіб правової охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності у сфері фешн-індустрії

Анотація

У статті розкрито актуальність правового захисту інтелектуальної власності у сфері фешн-індустрії та наголошено на ролі торговельної марки як одного з найбільш ефективних інструментів охорони прав дизайнерів і брендів. Автор детально аналізує функції торговельної марки у фешн-індустрії, зокрема її здатність виконувати ідентифікаційну, комунікативну та репутаційну функції, формуючи довіру споживачів і підвищуючи конкурентоспроможність бізнесу. Окрема увага приділяється специфіці реєстрації словесних, графічних, об’ємних та кольорових позначень, які все частіше стають об’єктами правового захисту в іноземних юрисдикціях та поступово набувають актуальності для України.

Висвітлено приклади з міжнародної судової практики, зокрема кейси Christian Louboutin vs. Yves Saint Laurent, Chanel vs. Chanel Jones, Adidas vs. Thom Browne, в яких можна простежити складність правового визначення меж допустимого використання знаків та дизайнерських елементів у модній індустрії. Показано, що судові органи часто застосовують такі критерії, як ступінь розрізняльної здатності, ймовірність введення споживача в оману, рівень унікальності та функціональність позначень. Проаналізовані кейси впливають на формування правових стандартів, а також мають суттєве значення для розвитку міжнародної практики у сфері охорони брендів.

В дослідженні також підкреслено відмінності між підходами України та провідних світових держав у сфері реєстрації та захисту торговельних марок. Якщо в ЄС та США активно захищають окремі кольори, принти чи навіть характерні елементи форми одягу, то в Україні такі механізми поки що мають обмежене застосування. Водночас адаптація міжнародного досвіду може стати дієвим інструментом у боротьбі з контрафактом, який становить одну з найбільших загроз для українського та світового ринку моди.

Автор доходить висновку, що зареєстрована торговельна марка у сфері моди є не лише юридичною гарантією від неправомірного використання, але й важливим стратегічним активом бізнесу, який може використовуватись для франчайзингу, ліцензування, залучення інвестицій чи підвищення вартості компанії. Запропоновано напрями вдосконалення національного законодавства, зокрема гармонізацію українського законодавства із міжнародними стандартами, удосконалення процедур реєстрації та забезпечення більш гнучких підходів до охорони новаторських дизайнерських рішень.