Спеціалізація господарського законодавства України: теоретико-правові засади, виклики воєнного стану та євроінтеграційний контекст
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.05.1.63Ключові слова:
спеціалізація, господарсько-правове регулювання, воєнний стан, диференціація, уніфікація, інтеграціяАнотація
Стаття присвячена комплексному дослідженню положень чинного господарського законодавства України в аспекті процесів його спеціалізації, з урахуванням масштабних трансформацій правового поля, зумовлених воєнним станом, економічними викликами та стратегічним курсом на європейську інтеграцію. Дослідження поєднує теоретико-методологічний аналіз і практико-правову оцінку, спрямовані на виявлення сутності спеціалізації як закономірного та необхідного етапу еволюційного розвитку господарського права в умовах зростання складності економічних процесів.
У роботі розглядається співвідношення та взаємодія процесів уніфікації, спеціалізації та подальшої інтеграції в системі права, простежується їхній вплив на внутрішню структуру господарсько-правового регулювання та рівень ефективності реалізації господарських правовідносин. Особливий акцент зроблено на проблемі відсутності системної класифікації господарських договорів у національному законодавстві, що призводить до фрагментації нормативного масиву, ускладнює забезпечення єдності судової практики та створює додаткові труднощі у правозастосуванні, особливо в умовах дії воєнного стану та інших надзвичайних правових режимів.
Окрему увагу приділено питанням впливу воєнних реалій та економічної нестабільності на зміст і форму господарсько-правових норм, а також проблематиці адаптації законодавства до європейських стандартів. У цьому контексті обґрунтовано напрями удосконалення договірного права, зокрема через його структурну впорядкованість і формування єдиної системи спеціалізованих інститутів. Авторкою доведено, що спеціалізація господарського законодавства є не лише наслідком об’єктивної еволюції правової системи, але й ефективним інструментом підвищення якості, передбачуваності та стабільності правового регулювання. Її належне нормативне закріплення визначається необхідною умовою формування внутрішньо узгодженої, адаптивної та конкурентоспроможної системи господарського права, здатної забезпечити сталий розвиток національної економіки навіть за умов кризових і посткризових викликів.
Посилання
Загальна теорія держави і права: підручник / ред. М.В. Цвік, О.В. Петришин. Київ: Юрінком Інтер, 2009. 528 с.
Беляневич О.А. Теоретичні проблеми господарського договірного права: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.04 «господарське право; господарсько-процесуальне право» / О.А. Беляневич. Київ, 2006. 34 с.
Суходубова І.В. Стабільність і динамізм законодавства: монографія. Харків: НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 2016. 224 с.
Остапенко Ю.І. Розвиток господарського законодаства України: систематизація та вимога змістовної модернізації: дис. Д-ра юрид. наук: 12.00.04. Харків, 2021. 459 с.
Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб: Закон України № 4196-IX від 09.01.2025. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#Text (дата звернення: 15.08.2025).
Подцерковний О.П. Беляневич О.А. Ініціатива цивілістів щодо скасування Господарського кодексу – дестабілізація правового поля економіки. URL: https://censor.net/ua/resonance/3440808/initsiatyva_tsyvilistiv_schodo_skasuvannya_gospodarskogo_kodeksu_destabilizatsiya_pravovogo_polya_ekonomiky (дата звернення: 15.08.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. А. Лозова

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.