Об’єкти економічної політики держави: інструментальна господарсько-правова трансформація

Анотація

У статті досліджено об’єкти національної політики держави як ключові елементи формування та реалізації стратегічних цілей соціально-економічного розвитку. Розглянуто взаємозв’язок між економічною та господарсько-правовою політикою, акцентовано увагу на інструментальній складовій, яка виступає механізмом трансформації концептуальних засад у законодавчу політику та визначає зміст господарського законодавства. Проаналізовано основні сфери впливу держави, зокрема виробничий сектор, фінансово-кредитну систему, ринок праці, інноваційну та інвестиційну діяльність, зовнішньоекономічні відносини та соціальну сферу. Визначено роль правового забезпечення у досягненні збалансованого розвитку та підвищенні конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобальних викликів. Запропоновано напрями удосконалення взаємодії економічних і правових інструментів для забезпечення ефективності державної політики.

Акцентовано увагу, що важливим напрямком державної економічної політики, враховуючи реалії сьогодення, є її безпековий аспект. Безпековий аспект економічної політики – це напрям державної політики, який забезпечує стабільність, стійкість і захист національної економіки від внутрішніх та зовнішніх загроз. У сучасних умовах, коли війни, геополітичні кризи, торговельні війни та кіберзагрози стали постійною реальністю, економічна політика без безпекового компонента – приречена.

Зроблено висновок про те, що об’єкти державного регулювання економіки охоплюють національну економіку, окремі сектори та галузі виробництва, а також соціально-економічні ситуації, явища чи умови, у яких уже виникли або потенційно можуть виникнути проблеми чи труднощі.

Проведене дослідження дозволило визначити об’єкти національної політики держави як ключові сфери, на які спрямовується державне регулювання з метою досягнення стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку. Встановлено, що ефективність економічної політики безпосередньо залежить від узгодженості її концептуальних засад з господарсько-правовою політикою, оскільки саме правові механізми забезпечують реалізацію економічних рішень у практичній площині. Саме тому, лише через узгодження економічних і правових інструментів буде можливо підвищити ефективність державного управління, зміцнити інституційну базу та адаптувати національну економіку до умов глобалізації, технологічних змін і внутрішніх викликів.