Судовий контроль за дисциплінарними стягненнями в органах Національної поліції в умовах воєнного стану

Анотація

Воєнний стан істотно змінює характер публічної служби, зокрема в органах Національної поліції України, підвищуючи значення службової дисципліни та водночас ускладнюючи баланс між імпера- тивністю наказів і дотриманням прав працівників. Масове застосування дисциплінарних стягнень у вигляді звільнення за невиконання наказів про переведення на посилений варіант несення служби породило значну кількість судових спорів, що виявили колізію між спеціальним законодавством та принципами юрисдикційного провадження.

Метою статті є системний аналіз судової практики адміністративних судів і Верховного Суду за 2025 рік з метою виокремлення критеріїв оцінки правомірності дисциплінарних стягнень та виро- блення узагальненого підходу до вирішення подібних спорів. Методологічну основу дослідження становлять системно-структурний, формально-юридичний і порівняльно-правовий методи, а також емпіричний аналіз 115 рішень адміністративних судів, серед яких 38 розглянуті апеляційними ін- станціями та 11 – Верховним Судом.

У ході дослідження встановлено, що судова практика тяжіє до трьох основних підходів. Перший полягає у пріоритеті службової дисципліни, коли сам факт невиконання наказу визнається достат- нім для найсуворішого стягнення. Другий орієнтується на процесуальні гарантії: дисциплінарні накази скасовують у випадках формального проведення службових розслідувань чи ігнорування доказів непрацездатності. Третій, балансуючий, прагне поєднати імперативність наказів із прин- ципом пропорційності, визнаючи необхідність індивідуалізованої оцінки поведінки поліцейського.

Основними висновками статті є визначення трьох ключових критеріїв судового контролю у дис- циплінарних спорах: належна фіксація факту проступку, дотримання процесуальних прав поліцей- ського під час службового розслідування та пропорційність обраного стягнення. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному узагальненні різних підходів судової практики та окресленні тенденції до формування збалансованого стандарту, що поєднує потреби воєнного часу з вимога- ми правової держави.