Порівняльний аналіз адміністративно-правових механізмів фінансового контролю в Україні та країнах ЄС

Анотація

Cтаття присвячена дослідженню адміністративно-правових механізмів фінансового контролю в Україні та країнах Європейського Союзу з позицій порівняльно-правового аналізу. У сучасних умовах інтеграції України до європейського правового простору особливої актуальності набуває вивчення підходів до організації фінансового контролю, адже саме від його ефективності залежить рівень фінансової безпеки держави, стабільність публічних фінансів та довіра суспільства до ор- ганів влади. Фінансовий контроль у демократичних державах виступає не лише інструментом пе- ревірки законності та доцільності використання бюджетних ресурсів, але й засобом забезпечення прозорості, підзвітності та ефективності державного управління.

У статті проаналізовано вітчизняні механізми фінансового контролю, зокрема діяльність Ра- хункової палати, Державної аудиторської служби України, Державної податкової служби та інших уповноважених органів. Звертається увага на їхні повноваження, процедурні особливості, а також на проблеми недостатньої незалежності, дублювання функцій і обмеженості практичних результа- тів контролю. Окремо наголошується на потребі посилення інституційної спроможності контролю- ючих органів у контексті реформування публічного управління.

Для порівняння розглянуто досвід країн ЄС, де фінансовий контроль організований на прин- ципах незалежності вищих органів аудиту, тісної взаємодії з парламентами, прозорості процедур і впровадження ризик-орієнтованого підходу. Зокрема, наводяться приклади діяльності Європей- ського суду аудиторів, а також вищих органів фінансового контролю країн ЄС. У цих країнах акцент робиться на стратегічному плануванні перевірок, запобіганні фінансовим порушенням, а також на цифровізації процесів контролю.

У підсумку доводиться, що для України пріоритетним є поступове впровадження європейських стандартів фінансового контролю, зокрема забезпечення незалежності контролюючих органів, під- вищення рівня прозорості й публічності результатів перевірок, впровадження електронних інстру- ментів моніторингу. Це сприятиме не лише посиленню фінансової дисципліни, а й формуванню ефективної системи публічного управління, здатної забезпечувати належний рівень доброчесності, відповідальності та довіри громадян до влади.