Особливості проведення реформ у сфері виконання покарання і пробації України в умовах воєнного стану

Анотація

У даній наукові статті здійснено аналіз стану та рівня ефективності реалізації у кримінально-виконавчій діяльності сучасних державних програм, що стосуються реформування зазначеної сфери суспільних відносин.

На підставі отриманих результатів дослідження визначено деякі особливості проведення відповідних заходів нормативно-правого, організаційно-управлінського, правозастосовного та іншого характеру, спрямованих на якісну видозміну змісту процесу виконання – відбування покарань в умовах воєнного стану в Україні (2022-2025 рр.).

Доведено, що в ситуації постійного недофінансування органів і установ виконання покарань з Державного бюджету України, одним із додаткових джерел у цьому сенсі могли б стати доходи, які отримуються від працевикористання засуджених у місцях позбавлення волі, а також введення на рівні спеціального законодавчого акту обов’язку для вказаних суб’єктів кримінально-виконавчих правовідносин працювати у процесі відбування даного покарання.

Констатовано також, що в умовах проведення мобілізації в Україні слід також суттєво змінити підходи щодо кадрового забезпечення системи Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме – замість осіб чоловічої статі з числа персоналу, які придатні до військової служби, варто залучити до роботи в органах і установах осіб жіночої статті, а також пенсіонерів даної галузі суспільної діяльності.

Крім цього, акцентовано увагу на такому юридичні значущому факті, як відсутність в умовах воєнного стану належного громадського контролю за процесом виконання – відбування покарань, що обумовлено у зв’язку з цим й відповідними правообмеженнями, що визначені з цього приводу в Конституції України.

Вищевикладене дає змогу стверджувати, що якісна видозміна змісту та спрямованості реформ у сфері виконання покарань і пробації України в умовах воєнного стану (2022-2025 рр.) діалектично обумовлюється низкою особливостей впливу останнього на процес виконання – відбування покарань, а також сформованих у зв’язку з цим негативних тенденцій, нейтралізація, блокування, ліквідація тощо яких, має стати предметом комплексного вирішення на всіх рівнях суспільної діяльності в нашій державі (законодавчому, організаційно-управлінському, контрольно-наглядовому, доктринальному, т. ін.).