Кримінальна відповідальність за дезінформацію та маніпуляцію в медіа
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.05.3.7Ключові слова:
дезінформація, маніпуляції, кримінальна відповідальність, медіа, свобода слова, пропаганда, інформаційна безпека, фейкові новиниАнотація
У сучасному світі інформація набуває гігантських масштабів, а її основний обсяг транслюється медіа. Саме тому дезінформація та маніпулятивні технології перетворюються на суттєвий виклик для демократичного устрою. . Особливу загрозу маніпуляції та дезінформація становлять для національної безпеки країни, яка перебуває у війні. У статті було досліджено кримінально-правовий аспект протидії поширенню недостовірної інформації та застосування маніпулятивних технологій при висвітленні інформації у медіа. Основна увага у статті приділена аналізу законодавчих норм, що встановлюють відповідальність за подібні діяння, а також викликам, що виникають при застосуванні таких норм.
При дослідженні даної теми було розглянуто міжнародний досвід протидії дезінформації, а саме правовий підхід Європейського Союзу, США, країн Африки та Азії, які активно борються з дезінформацією та маніпуляціями у медіа, шляхом створення антифейкових законодавств. Праця аналізує українську нормативну базу, до якої входить Закон України «Про медіа», положення Кримінального Кодексу України та інших актів, що забезпечують інформаційну безпеку. В роботі було досліджено склади злочинів, які передбачає своїми положеннями Кримінальний кодекс. серед яких статті про заклики до насильства, поширення пропаганди війни, завідомо неправдиве повідомлення про загрозу, тощо.
Важливим аспектом дослідження є визначення межі встановлення межі між безпекою та свободою слова і злочинними діяннями, що має характер маніпуляції та дезінформацію в засобах масової інформації. Автори аналізують проблемний аспект доказування навмисного поширення неправдивої та маніпулятивної інформації і важливості залучення експертів до таких справ. У праці розглядається питання відповідальності медіа-ресурсів, онлайн-платформ та соціальних мереж у питанні модерації контенту.
Стаття пропонує рекомендації щодо вдосконалення кримінально-правових механізмів боротьби з дезінформацією та маніпуляціями у медіа шляхом встановлення чіткіших критеріїв кваліфікації подібних правопорушень. Також, робота підкреслює наскільки важливо для протидії подібним правопорушенням забезпечувати міжнародну співпрацю у даній сфері і постійно вдосконалювати показник медіаграмотності власного населення. Дослідження актуальне для правознавців, політиків, правоохоронців та всіх, хто цікавиться питанням забезпечення інформаційної безпеки в епоху гібридних війн.
Посилання
Бородянський: 92% громадян України не можуть розрізнити фейк. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2828556-borodanskij-92-gromadan-ukraini-ne-mozut-rozrizniti-fejk.html.
«Детектор медіа» проти кримінальної відповідальності за фейки у ЗМІ. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2836655-detektor-media-proti-kriminalnoi-vidpovidalnosti-za-fejki-u-zmi.html.
Вироки у справах щодо поширення забороненої інформації: як і за що карають українців. Zmina. URL: https://zmina.info/news/poshyrennya-zaboronenoyi-informacziyi-novi-statti-ta-vyroky-za-nymy.
За завідомо неправдиве повідомлення про мінування суд призначив покарання у вигляді 4 років і 6 місяців позбавлення волі (ВС ККС, справа №678/527/22 від 23.02.2023 р.). Протокол. URL: https://surli.cc/frfbux.
Ігнатченко І. Г. Проблеми і перспективи законодавчого регулювання інформаційної сфери в Україні. Topical issues of practice and science. 2021. № 26. С. 193–200.
Історія держави та права: навч. посібник / заг. ред. Д.Є. Забазалюка, В.Я. Марковського; Львів. держ. ун-т внутр. справ. Львів: Сполом, 2021. 438 с.
Іванова К. Росія поширила фейк про нібито вживання наркотиків Макроном: реакція Парижа. Главком. URL: https://glavcom.ua/world/observe/rosija-poshirila-fejk-pro-nibito-vzhivannja-narkotikiv-makronom-reaktsija-parizha-1058336.html.
Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. № 2341-ІІІ. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25–26. Ст. 131. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.
Маляренко В.І. Кращі практики зарубіжного досвіду боротьби з фейками та дезінформацією. Інформація і право. 2021. № 3 (38). С. 21–27.
Новіков В.І. Пропаганда і дезінформація в медіа: історія та інструментарій (на прикладі ведення пропаганди під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну) : кваліфікац. робота на здобуття освіт. ступеня «магістр» : спец. 061 «Журналістика». ЧНУ ім. Петра Могили. Миколаїв, 2024. 77 с.
Огляд основних положень законопроєкту «Про дезінформацію» та попередні висновки ІМІ. Детектор медіа. URL: https://surl.li/hasrah.
Поляков О.М. Особливості протидії поширенню деструктивного контенту. Інформація і право. 2023. № 1 (44). С. 129–141.
У Донецькій області вперше за роки агресії Росії оголошено вирок за пропаганду війни. РБК-Україна. URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/donetskoy-oblasti-vpervye-gody-agressii-rossii-1590174639.html.
Great Moon Hoax. Wikipedia. URL: https://de.wikipedia.org/wiki/Great_Moon_Hoax.
Number of countries with misinformation, disinformation, and mal-information (MDM) laws worldwide from 2011 to 2022, by type of legal provision. Statista. URL: https://www.statista.com/statistics/1448691/misinformation-laws-worldwide-by-type.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. І. Цевух, М. І. Красько

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.