Потерпілий як соціальний суб’єкт у кримінально-правовому вимірі

Автор(и)

  • І. М. Ткаченко кандидат юридичних наук, викладач кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0144-0708

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.05.3.15

Ключові слова:

потерпілий, псевдопотерпілий, кримінальне правопорушення, предмет кримінального правопорушення, кримінальна відповідальність, неосудний, суб’єкт кримінального правопорушення, померлий, кримінальне провадження

Анотація

У статті досліджено актуальні проблеми, що стосуються потерпілого як соціального суб’єкта у кримінально-паровому вимірі. Зокрема за результатами проведеного дослідження встановлено, що потерпілим у кримінально-правовому розумінні не може бути: 1) тварина та річ; 2) труп (у тих випадках, коли злочин вчиняється відносно мертвої людини); 3) особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї потерпілого (фактично представник потерпілого, який набув кримінального процесуального статусу потерпілого).

Запропоновано розмежовувати ситуації, коли в результаті вчинення злочину людині заподіюється смерть та коли кримінальне правопорушення вчиняється щодо померлого. В одних випадках фізичну особу слід визнавати потерпілою, оскільки на момент вчинення делікту вона була жива. В інших – померлий визнається предметом, а не потерпілим. Таким чином, приходимо до висновку, що потерпілою є лише жива людина.

Потерпілим, на відміну від суб’єктам кримінального правопорушення, визнано будь-яку фізичну особу, яка зазнала шкоди незалежно від її віку, статі, громадянства, релігійних переконань, фізичного стану тощо. Потерпілою рекомендується визнавати і особу, яка спровокувала вчинення щодо неї злочину чи кримінального проступку як правомірними, так і неправомірним діями, зокрема сама вчинила кримінальне правопорушення.

Помилковою визнано практику правоохоронних та судових органів, які у випадку взаємного заподіяння шкоди певними особами одна одній потерпілою визнають переважно одну особу.

Для позначення інших соціальних суб’єктів як потерпілих, окрім фізичних та юридичних осіб, запропоновано використовувати термін «громадське об’єднання».

Потерпілою визнано не будь-яку фізичну чи юридичну особу, якій завдано шкоду чи спричинено загрозу заподіяння шкоди, та про яку згадується в диспозиції статті Особливої частини КК України, а лише ту, яка є ознакою складу певного кримінального правопорушення, якщо про неї безпосередньо зазначено в диспозиції статті або про її існування можна стверджувати на підставі тлумачення кримінально-правової норми. Таким чином, юридичне визнання особи потерпілою пов’язується не лише з фактом заподіяння їй шкоди, а й з тим, чи є ця особа структурним елементом складу кримінального правопорушення.

Посилання

Сенаторов М.В. Потерпілий від злочину в кримінальному праві / За наук. ред. В.І. Борисова. Х.: Право, 2006. 208 с.

Кримінальне право. Особлива частина: підручник / за ред. О.О. Дудорова, Є.О. Письменського. Луганськ: «Елтон-2», 2012. Т. 2. 704 с.

Загиней З.А. Потерпілий за статтею 46 Кримінального кодексу України: окремі проблеми тлумачення. Правова держава. 2019. Вип. 30. С. 343–352.

Баулін Ю.В. Вибрані праці. Х. : Право, 2013. 928 с.

Брич Л.П. Теоретичні засади розмежування складів злочинів: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.08. Львів, 2014. 465 с.

Музика А.А., Лащук Є.В. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання: монографія. Київ: Паливода А.В., 2011. 192 с.

Вознюк А.А., Щирська В.С. Запобігання організації або утриманню місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: монографія. Київ: Освіта України, 2017. 184 с.

Вознюк А.А., Каменський Д.В. Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу: актуальні питання кримінальної відповідальності. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Юридичні науки. 2023. Том 34 (73). № 6. С. 147–154.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-05

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право