Адміністративно-правові засади охорони земельних відносин в Україні

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу адміністративно-правових принципів охорони земель- них відносин в Україні. У роботі аналізується сутність охорони земель як правової категорії та її місце у системі екологічного та земельного права. Особлива увага приділена ретельному аналі- зу засобів адміністративно-правового впливу, до яких належать: дозвільна система, що включає екологічні дозволи, погодження проектів землеустрою та оцінку впливу на довкілля; механізмам контролю та нагляду за дотриманням вимог земельного законодавства; а також заходам адмі- ністративного примусу, зокрема видачі приписів, заборона діяльності та накладення штрафних санкцій. У тексті проаналізовано важливу роль органів публічної влади у відповідній сфері, зокре- ма функції Верховної Ради та Кабінету Міністрів у процесі нормотворчої діяльності. Також підкрес- лено важливу участь органів місцевого самоврядування у забезпеченні реалізації екологічної полі- тики на регіональному рівні. Нормативно-правова основа досліджуваної сфери включає положення Конституції України (статті 13, 14), Земельного кодексу України, закони України «Про охорону земель» і «Про державний контроль за використанням та охороною земель», підзаконні норма- тивні акти, а також міжнародні документи, ратифіковані Україною, зокрема Орхуську конвенцію та директиви Європейського Союзу.

У статті розглянуто ключові проблеми правозастосування, серед яких виділено недостатню діє- вість державного контролю, перехресне дублювання функцій між різними органами, низький рівень виконання нормативних приписів і формальний підхід до застосування окремих адміністративних санкцій. Окреслено напрями для вдосконалення адміністративно-правового механізму, серед яких гармонізація національного законодавства з європейськими нормами, впровадження цифрових технологій у ведення земельного кадастру, підвищення ефективності громадського контролю та оптимізація системи адміністративної відповідальності.