Міжнародні інформаційні сервіси у сфері правового забезпечення екологічних прав людини в умовах сталого розвитку

Анотація

У статті досліджено роль міжнародних інформаційних сервісів у правовому забезпеченні еко- логічних прав людини в умовах сталого розвитку. Підкреслено, що ефективний захист права на безпечне довкілля для нинішніх і майбутніх поколінь є невід’ємною складовою глобальної стратегії сталого розвитку, а міжнародна співпраця та цифровізація екологічної інформації створюють нові інструменти для реалізації цього права. Проаналізовано діяльність ключових міжнародних інфор- маційних платформ – Орхуський інформаційний центр з питань екологічної демократії, Платформа сприяння праву та довкіллю, Інформаційна служба з питань екологічного права (ECOLEX), Індекс екологічної демократії (EDI), База даних з питань зеленого зростання та сталого розвитку. Визна- чено їх функціональне призначення, правову основу роботи, переваги, недоліки та перспективи вдосконалення.

З’ясовано, що зазначені сервіси не лише забезпечують вільний доступ до екологічно значущої інформації, але й формують правову культуру, підвищують рівень екологічної свідомості громадян, сприяють гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами, а також забез- печують можливості для моніторингу дотримання екологічних прав. Особливу увагу приділено аналізу їх значення для реалізації положень Орхуської конвенції, Цілей сталого розвитку ООН, підвищення прозорості діяльності органів влади та посилення ролі громадянського суспільства в екологічному врядуванні.

Встановлено, що попри значний потенціал, міжнародні інформаційні сервіси потребують подаль- шого розвитку у напрямі розширення інтерактивних можливостей, удосконалення мовної підтрим- ки, залучення даних громадських ініціатив, підвищення зручності інтерфейсу та адаптації інфор- мації під потреби різних категорій користувачів. Запропоновано шляхи підвищення ефективності використання таких платформ у національній практиці, зокрема через інституційне закріплення їх ролі в екологічній політиці, активізацію міжнародної співпраці та інтеграцію цифрових інновацій.

Результати дослідження можуть бути використані для розробки стратегій удосконалення ме- ханізмів доступу до екологічної інформації, підготовки нормативно-правових актів та посилення інструментів екологічної демократії в Україні.