Податкові привілеї як інструмент фіскальної політики та запобігання корупції в умовах євроінтеграції

Анотація

Визначається, що податкові привілеї – це є потужною складовою в регулюванні податкової політики, особливо в умовах євроінтеграції та здійснення процесів, що з цим пов’язані, зокрема реформування законодавства з урахуванням антикорупційної політики. Податкові привілеї є одним із найпоширеніших інструментів фіскальної політики, що використовується урядами для стимулю- вання економічного зростання, підтримки стратегічно важливих галузей та залучення інвестицій. У різних країнах податкові пільги, знижені ставки оподаткування, звільнення від сплати податків та інші форми податкових привілеїв застосовуються з метою підвищення конкурентоспроможності бізнесу та сприяння економічній активності. Водночас питання їхньої ефективності залишається дискусійним, оскільки надмірне використання таких механізмів може призвести до втрат бюджет- них надходжень та створення нерівних умов для платників податків. Окрім того, надання подат- кових привілеїв може спричинити розширення корупційних ризиків та непрозорого розподілу по- даткового навантаження між секторами економіки. Саме тому актуальним є питання встановлення чітких критеріїв їхнього застосування та оцінки ефективності таких заходів.

Встановлено, що ефективність податкових привілеїв значною мірою залежить від їхньої ці- льової спрямованості, прозорості механізмів надання та чіткості критеріїв оцінки. У розвинених країнах спостерігається тенденція до поступового скорочення пільгового оподаткування через його фіскальні ризики. В Україні податкові привілеї використовуються широко, проте їхній ефект залишається неоднозначним через відсутність комплексного моніторингу наслідків їхнього засто- сування.

Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку ефективної системи на аналіз ефек- тивності податкових привілеїв через оцінювання податкових стимулів, розробку та удосконалення механізмів контролю за наданням податкових привілеїв та гармонізацію податкової політики Укра- їни з міжнародними стандартами. розробку механізмів їхнього вдосконалення та імплементацію найкращих міжнародних практик в Україні, особливо у повоєнний час.