Інститут викривачів як механізм протидії корупції: міжнародний досвід та українські реалії.

Анотація

Вказується, корупція залишається однією із нагальних проблем сучасного суспільства, ніве- люючи легітимність влади, чим, у свою чергу, загрожує суверенітету держави та підриває довіру населення до владних інститутів.

У статті досліджено правову природу інституту викривачів корупції в системі антикорупційних механізмів на національному та міжнародному рівнях. Визначено, що викривачем корупції є фі- зична особа, яка внаслідок своєї професійної, трудової чи іншої діяльності отримала достовірну інформацію про можливі корупційні правопорушення та повідомила про них компетентні органи із дотриманням визначених законом вимог. Саме ці ознаки відрізняють викривача від заявника.

Проведено аналіз міжнародно-правових інструментів захисту викривачів, які відображені в документах ООН, Ради Європи та в законодавстві Європейського Союзу. Розглянуто особливості імплементації міжнародних стандартів у національне законодавство різних країн, зокрема США, Великої Британії та України. Особливу увагу приділено комплексному аналізу нормативно-правової бази України щодо захисту викривачів корупції, представленої Законом України «Про запобігання корупції» та іншими актами національного законодавства.

Наведено приклад успішних кейсів у сфері протидії корупції за допомогою викривачів у між- народній та українській практиці. Також відзначено проблематику суспільного сприйняття викри- вачів у країнах пострадянського простору, де відбувається ототожнення викривачів корупції з доносами радянських часів.

Доведено, що ефективний механізм захисту викривачів є критично важливим елементом антико- рупційної політики держави, що потребує не лише належного правового регулювання, але й зміни суспільних стереотипів. Їхній правовий захист – невід’ємна умова ефективної боротьби з корупцією. Законодавство України забезпечує базові гарантії безпеки та підтримки для викривачів, однак потре- бує подальшого вдосконалення й систематизації. Обґрунтовано необхідність розробки комплексного підходу до захисту викривачів, який включає не лише юридичні гарантії, але й формування культури нетерпимості до корупції в суспільстві. Забезпечення прав і гарантій для таких осіб сприяє викриттю корупційних схем, зменшенню рівня корупції та формуванню довіри громадян до державних інституцій.