Допит підозрюваного через призму європейських стандартів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.05.3.24Ключові слова:
оновлена парадигма кримінального процесу, права підозрюваного, права людини, право на захист, верховенство права, презумпція невинуватостіАнотація
У статті досліджуються особливості допиту підозрюваного через призму дотримання принципів верховенства права і презумпції невинуватості, що закладені в Європейській конвенції з прав людини. Відзначається, що визначені в оновленому українському кримінальному процесуальному законодавстві права підозрюваного віддзеркалюють основні європейські стандарти дотримання прав людини. Це є суттєвою ознакою зміни парадигми кримінального процесу в Україні. Але на часі великою проблемою є їх втілення в національну практику проведення досудового розслідування.
Проаналізовані права особи, яка була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та їй було письмово повідомлено про підозру в порядку статей 276–279 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, звертається увага, що за чинним законодавством підозрюваний має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри. Він має право в будь-який момент відмовитися давати показання і відповідати на запитання. Також підозрюваний користується правом на кваліфіковану правничу допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника. Має право на зустріч із захисником до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування. Важливим є й право на присутність адвоката під час допиту і зустрічі з ним після допиту без обмеження в часі та кількості. Наведені права зумовлюють обов’язковість проведення допиту підозрюваного відразу після вручення йому письмового повідомлення про підозру. Водночас констатується поширена практика відмови слідчих від проведення допиту підозрюваних за клопотанням сторони захисту, що оцінюється як порушенням права на захист. На основі проведеного аналізу сформульовані висновки, які спрямовані на втілення європейських стандартів дотримання прав підозрюваного. Вони стосуються, перш за все, того, що метою допиту не має бути визнання вини підозрюваним під час його допиту без роз’яснення права на мовчання, права присутності на допиті захисника та інших прав.
Посилання
Баранчук В.В. Тактика встановлення психологічного контакту при допиті: монографія / за ред. В.Ю. Шепітька. Харків: Вид. агенція «Апостіль», 2019. 196 с.
Бобровник О.В. Допит підозрюваного як засіб отримання доказів у досудовому розслідуванні прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди суддями. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу. Харків, 2017. С. 53-54. URL: https://univd.edu.ua/general/publishing/konf/08_11_2017/pdf/20.pdf.
Бурбело Б.А. Окремі аспекти вивчення особи підозрюваного під час слідчих (розшукових) дій. Юридична наука. № 3(105). 2020. С. 345–351.
Волобуєв А.Ф., Мирошниченко Ю.М. Допит у кримінальному провадженні: досудове розслідування і судовий розгляд. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Право”. Вип. 87 ч. 4. 2025. С. 50–65. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.4.7.
Клочков В., Гурська А. (2020). Допит підозрюваного як інструмент сторони захисту. Юридична газета. № 10 (716). URL: https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/dopit-pidozryuvanogo-yak-instrument-storoni-zahistu.html (дата звернення 11.01.2025).
Топорецька З.М. Проблеми допиту підозрюваних (обвинувачених) при розслідування зайняття гральним бізнесом. Правові відносини: сучасний стан та перспективи розвитку: матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції за різними юридичними напрямками (м. Київ 21 жовтня 2012р.). Київ, 2012. URL: http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=1284.
Gross H. Handbuch für Untersuchungsrichter als System der Kriminalistik. Munchen. J. Schweitzer, 1908. / Керівництво для слідчих суддів як система криміналістики. Київ: «Центр учбової літератури», 2021. 1080 с.
Зейкан Я.П. Про недопустимі докази. Методичні рекомендації для адвокатів. Харків: Фактор, 2019. 128 с.
Строк І.А. Особливості тактики допиту підозрюваного у вчинені умисних тяжких тілесних ушкоджень, заподіяних у стані сильного душевного хвилювання. Юридична наука. 2019. № 11(101). С. 483-490. URL: https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/d32e3a7a-6316-4379-94c3-5ac50555044a/content.
Правило Міранди або Ви маєте право зберігати мовчання та право на адвоката. URL: https://protocol.ua/ru/pravilo_mirandi_abo_vi_maete_pravo_zberigati_movchannya_ta_pravo_na_advokata.
Волобуєв А.Ф. Одночасний допит кількох вже допитаних осіб в слідчій і судовій практиці. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Вип. 19(31). 2025. С. 304–310. DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2025.19.31.304-310.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ю. В. Жовтан

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.