Cуб’єкти доказування у стадії досудового розслідування: питання оновленої ідентифікації та класифікації

Анотація

У статті розглянуто питання переліку та класифікації суб’єктів доказування загалом та у досудовому розслідуванні. Відмічена наявність звуженого та розширеного підходу до суб’єктів доказування, проаналізовано критерії, за яким сформовано звужені підходи до переліку суб’єктів кримінально-процесуального доказування.

Наведено додаткові аргументи щодо того, що більш логічним є розширений підхід до суб’єктів доказування у досудовому розслідуванні. Адже реалізація завдань досудового розслідування неможлива без доказування. Доказування проявляється в ряді елементів, які не є тотожними за своїм змістом: наприклад, збирання та перевірка доказів – це одночасно практична та аналітична діяльність, а оцінка – виключно аналітична. Перелік засобів збирання доказів є доволі широким, і кожен засіб має специфіку реалізації та правила залучення до них різних учасників кримінального провадження. Уся ця діяльність спрямована на формування у результаті сукупності належних, допустимих та достовірних доказів, достатніх для прийняття процесуальних рішень. Отже, об’єктивним критерієм для визначення того, чи є учасник суб’єктом доказування, є те, чи впливає його участь на забезпечення належності та / або допустимості доказів.

Зроблено висновок, що суб’єктами доказування у досудовому розслідуванні є ті суб’єкти стадії досудового розслідування, участь яких впливає на забезпечення належності та / або допустимості доказів. За цим критерієм класифікація суб’єктів доказування для досудового розслідування є такою: органи та особи, які мають владні повноваження, та які виконують обов’язок доказування; органи та особи, які мають владні повноваження, та які виконують тягар доказування; особи, які не мають владних повноважень, та які виконують тягар доказування; особи, у діяльності яких доказування є ініціативним правом; особи, які є джерелом загальної доказової інформації; особи, які є джерелом доказової інформації як носії спеціальних знань; особи, які сприяють забезпеченню допустимості доказів.