Властивості цифрової інформації в кримінально-процесуальному доказуванні

Анотація

У статті розглянуто властивості цифрової інформації в кримінально-процесуальному доказуванні. Зазначено, що цифрова інформація, що має доказове значення, функціонує в будь-яких злочинних діяннях, що дає можливість досліджувати використання цифрової інформації незалежно від спеціального родового об’єкта – суспільних відносин, що свідчить про актуальність теми дослідження. Об’єктом виступають правові відносини, що виникають при використанні цифрової інформації в процесі доказування у кримінальному провадженні. Предмет дослідження – норми правових актів, що регулюють використання цифрової інформації в кримінально-процесуальному доказуванні. Методологічною основою виступає діалектичний метод наукового пізнання, який дозволив розглянути суспільні процеси та правові явища в ході використання цифрової інформації в кримінально-процесуальному доказуванні. Зазначений метод сприяв застосуванню загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Вказано, що цифрова інформація в кримінально-процесуальному доказуванні – цифрова форма подання відомостей, що складаються з повідомлення (контенту) і даних (метаданих), яка піддається основним інформаційним процесам, що здійснюються тільки за допомогою засобів обчислювальної техніки, які використовуються в зборі, перевірці та оцінці доказів, а також мають значення для кримінального провадження. Класифікації цифрової інформації, що використовується в кримінально-процесуальному доказуванні, за такими ознаками: щодо способу отримання цифрової інформації: оригінал і копія; щодо об’єктів, створених цифровою інформацією: електронний документ, цифрова валюта, програма (програмне забезпечення) або результат її використання; щодо режиму доступу до цифрової інформації: загальнодоступна та обмеженого доступу. Властивостями цифрової інформації, що використовується в кримінально-процесуальному доведенні, є: наявність двох компонентів (контент і метадані); неможливість існування цифрової інформації поза її фізичним носієм; верифікація; множинність копій цифрової інформації; неможливість реалізувати інформаційні процеси без застосування спеціальних засобів обчислювальної техніки.