Проблеми та виклики в зборі доказів у справах про кримінальні проступки: основні проблеми, з якими стикаються слідчі та прокурори під час збору доказів

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем та викликів, які виникають під час збору доказів у кримінальних провадженнях щодо проступків. У роботі аналізуються основні законодавчі положення, що регулюють питання доказування, а також практичні труднощі, з якими стикаються слідчі та прокурори на різних етапах досудового розслідування. Особлива увага приділяється строкам досудового розслідування, які становлять лише один місяць з моменту повідомлення особі про підозру. Така обмеженість у часі нерідко унеможливлює проведення повноцінних експертиз та збирання необхідної доказової бази, що стає причиною закриття проваджень або ухвалення виправдувальних вироків.

Актуальність теми зумовлена також зростанням ролі електронних доказів у кримінальних проступках. Скріншоти переписок, відеозаписи з камер спостереження, дані мобільних операторів дедалі частіше виступають ключовими елементами доказової бази. Однак через відсутність уніфікованих процедур їх збирання та зберігання суди нерідко сумніваються у достовірності таких доказів, що знижує ефективність розслідувань і призводить до уникнення відповідальності винними особами. Для порівняння, у країнах Європейського Союзу вже напрацьовані цифрові протоколи, які забезпечують надійність і прозорість процесу фіксації та збереження даних.

У статті наведено приклади з практики Верховного Суду, зокрема постанову ККС від 06.09.2022 у справі № 705/1850/21, яка деталізує підхід до оцінки доказів. Висвітлено також позиції провідних українських науковців – М. Михеєнка, В. Шибіко, О. Капліної, О. Костенка, а також В.Т. Нора, який ще у своїх класичних працях наголошував на важливості єдності методичних стандартів у доказуванні.

Зроблено висновок, що для підвищення ефективності доказування необхідні комплексні зміни: удосконалення законодавства (зокрема диференціація строків розслідування залежно від складності справи), розробка єдиних методичних рекомендацій, впровадження цифрових протоколів, а також кадрові та організаційні реформи. Українська система кримінальної юстиції у справах про проступки має адаптувати найкращі європейські практики для підвищення рівня довіри до правосуддя та забезпечення справедливості.