Міжнародне право в умовах цифровізації: становлення четвертого покоління прав людини

Анотація

Стаття присвячена дослідженню становлення четвертого покоління прав людини в умовах цифровізації та глобальних технологічних змін. Автор аналізує еволюцію концепції поколінь прав людини – від класичних громадянських і політичних прав до сучасних цифрових, біоетичних та інформаційних гарантій. Особлива увага приділяється змісту прав четвертого покоління, серед яких окремо виділяються такі права як право на доступ до інтернету, право на захист персональних даних, право на цифрову безпеку, право на інформаційну автономію та право на справедливе використання штучного інтелекту. Показано, що формування цього покоління прав має міждисциплінарний характер, охоплюючи не тільки юридичні, але й етичні, технологічні та соціальні виміри. У статті досліджується сукупність різних проблем міжнародно-правового закріплення нових прав та виклики їхньої імплементації: правова невизначеність, відсутність універсальних стандартів, колізії між новими правами та класичними свободами, геополітична різнорідність підходів, технологічна нерівність і цифровий розрив, етичні дилеми біотехнологій та штучного інтелекту, використання технологій у військових цілях. Окремо розглянуто роль міжнародних організацій (Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи, Європейського Союзу, ЮНЕСКО) у формуванні глобальних стандартів цифрових прав, а також значення міжнародних судових інституцій (Європейський суд з прав людини, Суд Європейського Союзу, Міжамериканський суд з прав людини) для практичного забезпечення нових гарантій. У перспективі міжнародне право має рухатися до універсалізації цифрових прав, розробки міжнародної декларації чи пакту про права людини в цифрову епоху, формування галузевих міжнародних режимів у сферах кібербезпеки, біоетики та екології. Стаття підкреслює, що четверте покоління прав людини є невід’ємною складовою частиною сучасного розвитку цивілізації, а міжнародне право повинно забезпечити баланс між свободою та безпекою, інноваціями та гідністю людини. Дослідження спрямоване не лише на окреслення наявних викликів, але й на формування векторів подальшого розвитку міжнародного права у XXI столітті.