Трансатлантичний вплив: роль США та Великої Британії у створенні загальноєвропейської системи захисту викривачів

Анотація

Стаття присвячена аналізу впливу англосаксонських правових систем, насамперед США та Великої Британії, на формування сучасної європейської моделі захисту викривачів. Дослідження враховує як історичний розвиток законодавства, так і сучасні тенденції його реформування у США, Великій Британії та ЄС.

У роботі детально досліджуються фундаментальні законодавчі акти американської правової традиції – False Claims Act (1863) та Whistleblower Protection Act (1989), які започаткували дві ключові складові інституту викривачів: фінансове стимулювання осіб, що повідомляють про правопорушення, та інституційний захист федеральних службовців від репресій. Показано також значення секторальних актів США (екологічних, фінансових, трудових), які конкретизують гарантії у спеціальних сферах та слугують практичним доповненням до універсальних положень.

Особлива увага приділяється британському Public Interest Disclosure Act (1998), що став першим у Європі уніфікованим законодавчим актом у сфері викривачів. Він закріпив багаторівневу систему каналів повідомлення, критерій «суспільного інтересу» та визначив баланс між захистом працівників і легітимними інтересами роботодавців. Особливу увагу приділено категорії «суспільного інтересу», яка виступає ключовим критерієм для відмежування особистих та загальносуспільних розкриттів. На основі аналізу судової практики (справи Parkins v. Sodexo, Chesterton Global Ltd v. Nurmohamed) показано, як британські суди виробили тести й критерії для розмежування індивідуальних трудових спорів та повідомлень про суспільно значущі порушення.

Доведено, що англосаксонські підходи справили вирішальний вплив на розробку Директиви (ЄС) 2019/1937, яка закріпила єдині стандарти захисту викривачів у країнах-членах ЄС, поєднавши елементи американської секторальної та британської уніфікованої моделей. Зроблено висновок, що для України, яка перебуває на етапі формування комплексної системи захисту викривачів, доцільним є інтегрування позитивних елементів обох моделей: фінансових стимулів і секторальних гарантій (американський досвід) та уніфікованого правового механізму з акцентом на «суспільний інтерес» і судову практику (британський підхід). Робота доповнює сучасний науковий дискурс, спрямований на пошук збалансованого підходу між гарантіями для викривачів та законними правами роботодавців.