Приєднання ЄС до ЄКПЛ та механізм здійснення консультативних функцій

Анотація

У статті розглядається питання про приєднання ЄС до ЄКПЛ та механізм реалізації консультативних функцій. Хоча ратифікація Конвенції є обов’язковою умовою для вступу країн до ЄС, а її основні права інтегровані в загальні принципи права Союзу, сам Європейський Союз досі не є учасником Конвенції. Водночас, згідно з Протоколом № 16 до Європейської конвенції з прав людини, хоча рішення ЄСПЛ не є юридично обов’язковими для суду або трибуналу, що звернувся із запитом, вони мають юридичні наслідки для держав, у тому числі тих, що не ратифікували Протокол. Проте, ключовою особливістю є повністю необов’язковий характер цього механізму. Він є добровільним на трьох рівнях: національні суди не зобов’язані звертатися за консультативним висновком, ЄСПЛ не зобов’язаний відповідати, якщо запит про консультативний висновок надійшов, і, якщо ЄСПЛ надає висновок, національні суди не зобов’язані дотримуватися його змісту. Відповідно до статті 46 (1) ЄКПЛ, рішення ЄСПЛ у спірних справах є обов’язковими лише між сторонами, тобто стосовно держави-відповідача та в межах конкретного предмета справи. Однак запровадження консультативних висновків, а також, наприклад, використання «принципових рішень», мають на меті розширити цю сферу. Навіть якщо тлумачення, надане в консультативній думці, не є обов’язковим для інших держав-учасниць Конвенції, воно дає ЄСПЛ можливість висловити свою думку з питань особливої важливості в найбільш авторитетному судовому форумі. Тлумачення ЄСПЛ є важливим орієнтиром для національних судів, які фактично покликані щодня тлумачити та застосовувати Конвенцію. Варто зазначити, що механізм консультативних висновків призначений для надання допомоги суду, який звернувся із запитом, у виконанні цього завдання з тлумачення. Він також має на меті в більш загальному плані сприяти застосуванню Конвенції на національному рівні, зокрема, шляхом уточнення прецедентного права ЄСПЛ і, таким чином, запобігання невідповідностям.