Договір страхування професійної відповідальності в міжнародному публічному і приватному праві

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена багатьма суспільно-правовими чинниками. Метою дослідження є формування комплексного підходу до розуміння контексту та юридичної необхідності договору страхування професійної відповідальності в міжнародному приватному праві, з одного боку та як інструменту посилення забезпечення економічної безпеки держави – з іншого.

Джерельною базою дослідження є насамперед чинне законодавство України, закони та підзаконні нормативно-правові акти, дослідження й порівняння яких вимагає системного підходу і різних методів дослідження.

Методологічною основою дослідження є сукупність наукових прийомів та методів наукового пізнання, включаючи діалектичний, історико-правовий, логіко-правовий, системно-структурний, метод прогнозування та порівняльне правознавство. Діалектичний метод надав можливості для аналізу наукових позицій щодо змісту та розвитку страхування професійної відповідальності. Історико-правовий метод допомагає вивчити генезис розвитку страхування в правових ситуаціях міжнародного приватного права, розвиток теоретичної наукової думки та законодавства. Системний та структурний методи допомогли уточнити зміст договорів страхування професійної відповідальності в контексті міжнародного публічного та приватного права.

У дослідженні, по-перше, робиться висновок, що за договором страхування професійної відповідальності одна сторона (страховик) у разі настання певної події (страхового випадку) зобов’язується виплатити страхове відшкодування вигодонабувачу, на користь якого укладено договір страхування (клієнт застрахованої особи та/або третя особа), а застрахована особа (особа, яка здійснює професійну діяльність) зобов’язується сплачувати страхові внески та виконувати інші умови договору страхування.

По-друге, зазначається, що договір страхування професійної відповідальності здатний допомогти у забезпеченні економічних інтересів громадян та суб’єктів господарювання, що є частиною національних інтересів України.

По-третє, встановлюється, що під час укладання та виконання договорів страхування професійної відповідальності з іноземним елементом, за відсутності згоди сторін щодо вибору права, яке має застосовуватися до договору, для забезпечення захисту майнових інтересів страхувальника за певних умов, наприклад, під час встановлення розміру та виду професійних ризиків, що передаються на страхування, доцільно застосовувати особистий закон фізичної особи-підприємця або закон «громадянства» суб’єкта господарювання – страхувальника.