Інституційна роль правоохоронних органів у реалізації транзитивної юстиції: український досвід

Анотація

Стаття присвячена аналізу ролі правоохоронних органів у реалізації транзитивної юстиції в Україні в умовах триваючої збройної агресії Росії та постконфліктної реінтеграції. Показано, що транзитивна юстиція (перехідне правосуддя) є сучасною міжнародно-правовою концепцією, яка поєднує механізми кримінального переслідування винних у воєнних злочинах, встановлення історичної правди, забезпечення прав жертв та інституційних реформ. Центральне місце в цій системі належить правоохоронним органам – Національній поліції, Службі безпеки України, органам прокуратури, Державному бюро розслідувань та іншим структурам, які забезпечують правопорядок. Вони виконують подвійне завдання: з одного боку, виступають як інструмент документування, розслідування та притягнення до відповідальності винних у міжнародних злочинах, а з іншого – є об’єктом глибоких реформ, спрямованих на підвищення довіри суспільства й забезпечення демократичних стандартів їх діяльності.

На підставі аналізу національного досвіду та міжнародних практик доведено, що правоохоронні органи є ключовою ланкою у забезпеченні невідворотності покарання за воєнні злочини, у створенні доказової бази для національних і міжнародних судів, у реалізації програм відшкодування шкоди постраждалим, а також у формуванні історичного наративу війни. Водночас вони стикаються з численними викликами: надмірним навантаженням слідчих, необхідністю балансувати між покаранням і примиренням, проведенням перевірки кадрів, боротьбою з наслідками багаторічної окупації та відновленням довіри населення на деокупованих територіях.

Особливу увагу приділено аналізу створення спеціалізованих міжвідомчих центрів із розслідування міжнародних злочинів, розширенню міжнародної співпраці, цифровізації доказової діяльності, а також посиленню роботи з жертвами та свідками, зокрема у випадках сексуального насильства чи зникнень безвісти.

Наголошено на потребі системних реформ, спрямованих на підвищення прозорості, підзвітності та професійності правоохоронців. Узагальнено, що лише поєднання ефективної роботи правоохоронних органів у сфері переслідування злочинців і їх внутрішнього самоочищення здатне забезпечити легітимність української моделі транзитивної юстиції, сприяти відновленню верховенства права та зміцнити суспільну довіру в поствоєнний період.