Суб’єкти господарювання як актори сприяння «зеленому» енергетичному перетворенню

Анотація

У статті здійснено аналіз правового статусу суб’єктів господарювання як ключових акторів «зеленого» енергетичного перетворення в Україні. Досліджено еволюцію законодавчого регулювання діяльності суб’єктів господарювання у сфері альтернативної енергетики, починаючи від прийняття Закону України «Про енергозбереження» 1994 року до сучасних спеціалізованих нормативних актів. Проаналізовано систему законодавчих актів, що регулюють відносини у сфері виробництва енергії з відновлювальних джерел, зокрема механізми «зеленого» тарифу, аукціонні процедури та особливості правового статусу різних категорій суб’єктів господарювання.

Особливу увагу приділено інтеграції національного законодавства з нормами Європейського Союзу, зокрема імплементації Четвертого Енергопакету ЄС «Чиста енергія для всіх європейців» та виконанню зобов’язань України в рамках членства в Енергетичному Співтоваристві. Розглянуто вплив повномасштабної агресії на розвиток альтернативної енергетики та зміну ставлення до відновлювальних джерел енергії як критично важливого елементу енергетичної безпеки держави. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття та класифікації суб’єктів у сфері альтернативної енергетики. Розглянуто багаторівневу структуру суб’єктного складу відносин у цій сфері: від органів державного управління та регулювання до безпосередніх виробників, операторів систем передачі та розподілу, трейдерів і споживачів електроенергії. Обґрунтовано специфічну роль кожної категорії суб’єктів господарювання у забезпеченні переходу до сталої енергетики та реалізації стратегічних завдань збільшення частки відновлювальних джерел енергії до понад 25% загального електроспоживання до 2035 року.

Визначено перспективні напрями вдосконалення правового регулювання діяльності суб’єктів господарювання у сфері альтернативної енергетики з урахуванням комплексного характеру відповідних відносин, динамічності розвитку технологій, цифровізації управлінських процесів та необхідності стимулювання інвестицій у відновлювальну енергетику в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови. Обґрунтовано необхідність подальших досліджень механізмів взаємодії між різними категоріями суб’єктів господарювання та оптимізації адміністративно-правових процедур у цій сфері.