Деякі аспекти досліджень теоретичних знань про права людини на соціальний захист

Анотація

У статті розглянуто деякі аспекти досліджень теоретичних знань про права людини на соціальний захист.

Соціальний захист населення є одним із визначальних напрямів соціальної політики держави, реалізації її соціальної функції. Навіть за традиційності проблематики соціального захисту для галузевих юридичних наук, значна кількість загальнотеоретичних аспектів, що стосуються сутності соціального захисту, потребує ретельного переосмислення та подальшого конструктивного висвітлення. Право соціального захисту розвивається на основі нових концепцій і принципів. До його сфери включаються нові суспільні відносини, що раніше не входили до зони правового регулювання. За час від набуття Україною незалежності до сьогодні, мабуть, ніяка інша галузь права не зазнала таких кардинальних змін.

Соціальна функція держави різноманітна за змістом і значна за обсягом своєї діяльності. Головне її призначення – усунути або пом’якшити можливу соціальну напруженість у суспільстві, вирівняти соціальний стан людей, розвивати охорону здоров’я, освіту та культуру. У цьому чітко простежується мета держави – забезпечити людині гідне існування, вільний розвиток особистості, захист сім’ї, соціальної справедливості та соціальної захищеності.

Основним змістом соціальної функції держави є соціально-економічні права людини. Становлення концепції прав людини та соціальної держави розглядаються як два взаємозумовлені процеси, адже формуванню соціальної правової держави історично та логічно передувало визнання концепції прав і свобод людини. У юридичній літературі під основними соціальними правами та свободами людини і громадянина розуміється сукупність конституційних прав людини (або лише громадянина конкретної держави), яка уможливлює її претензії на отримання від держави за відповідних умов певних матеріальних благ. Основні соціальні права та свободи людини покликані забезпечувати останній гідний життєвий рівень, право на працю, право на житло, право на безоплатне медичне обслуговування тощо. Одним із соціальних прав, які гарантує та має забезпечувати держава, є право на соціальний захист.

Однак реалізація прав у сфері соціального захисту вимагає від держави не лише проголошення таких прав, а й передбачення юридичного механізму їх забезпечення (конкретні підстави, умови та порядок здійснення права, зобов’язальних суб’єктів) та механізму фінансування. Слід зазначити, що юридичний механізм реалізації прав людини у сфері соціального захисту має суттєві відмінності в державах різного соціально-економічного спрямування.

Відзначено, що соціальний захист пов’язаний з соціальною політикою держави, яка реалізується в інтересах основних соціальних груп населення. Тому під соціальною політикою розуміється цілеспрямована діяльність чітко визначених суб’єктів, перш за все держави, спрямована на впорядкування соціальних відносин, соціальних потреб та інтересів різних груп населення, пов’язаних із забезпеченням їх добробуту та особистим розвитком.