Соціологія як інструмент захисту прав людини: рівні правосвідомості та правової культури громадян України та правозастосовних органів

Автор(и)

  • Ю. Я. Коцан-Олинець кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету імені Івана Франка, Україна https://orcid.org/0000-0002-3217-4780

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.06.1.12

Ключові слова:

людина, права людини, захист прав людини, суспільство, соціологія, правосвідомість, професійна свідомість, правова культура, законність, правопорядок

Анотація

У статті досліджено рівні правосвідомості громадян України та правозастосовних органів крізь призму захисту прав і свобод людини, окреслено особливості їх правової культури та ролі соціології права у цьому процесі. Зазначено, що соціологія права виділяє низку умов ефективності дії норм права. Серед них – особливості правосвідомості і поведінки громадян, які дотримуються або які порушують вимоги правової норми, юридична практика. Допустимі межі правосвідомості визначаються мірою відповідності її властивостей загальноприйнятим стандартам, нормативно- правовим зразкам, стандартам, які легалізовані в соціумі та виступають принципами соціальної системи. Правосвідомість відображає якісний зріз знань про право, осягнення його необхідної важливості, його включення до механізму особистісної мотивації повсякденної та ситуаційної поведінки. Формування правосвідомості відбувається під впливом соціально-політичних, економічних, культурних чинників, а також моралі, релігії тощо. Правосвідомість, будучи базовим компонентом правового життя соціуму, проявляється у формі юридичних знань, ціннісного ставлення до права та практики його реалізації, відповідних ціннісно-нормативних засад, що регулюють поведінку людей у суспільстві. Звідси випливає її така особливість як орієнтованість на формування суб’єктами права умов реалізації своїх прав. Також визначальною рисою правосвідомості визначено сприйняття та відтворення життєвих ситуацій в ракурсі соціальної справедливості, правомірної поведінки та свободи. Деформації правосвідомості, спотворені уявлення про значущість права та його проявів виявляються у правовому нігілізмі, що демонструє низький рівень правової культури загалом. Акцентовано, що правосвідомість загалом сприяє консолідації суспільства, зміцненню законності та правопорядку, виступає найважливішим засобом захисту прав та свобод людини і громадянина. Зроблено висновок, що правосвідомість є частиною індивідуального світогляду та основою правового простору соціуму. Вона є віддзеркаленням ментальності людини, яка уособлює сукупність знань, ціннісних орієнтирів, правових відносин, правомірної поведінки у юридично значущих ситуаціях. Інституціоналізація у суспільстві законності та правопорядку є запорукою формування правосвідомості. Сформована правосвідомість є ключовою передумовою ефективного захисту прав і свобод, оскільки це забезпечує активну позицію громадян України та доброчесність дій представників влади. Громадяни України, знаючи свої права та маючи готовність їх захищати, стають вимогливими до держави, а влада, усвідомлюючи свою відповідальність, належним чином виконує свої зобов’язання.

Посилання

Громадянське суспільство та правова держава: виклики сьогодення: монографія / за заг. ред. О.О. Кота, А. Б. Гриняка, Л. Ф. Купіної, В.І. Шакуна. Київ : Алерта, 2023. 304 с.

Кірюхін Д. Відповідальність і справедливість. Філософська думка. 2014. № 1. С. 64–77. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Philos_2014_1_8.

Балинська О.М., Гуменюк Л.Й. Основи соціології права (для працівників органів внутрішніх справ): навч. посіб. / за заг. ред. М.М. Цимбалюка. Львів: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2013. 412 с.

Книгницький М.М. Поняття та сутність правової культури і процесу застосування права в Україні. Право та державне управління. 2024. № 3. С. 190–194. URL: htt1s://d.%..rg/10.32782/1du.2024.3.27.

Сучасні механізми захисту прав людини: колективна монографія. М.С. Кельман, А.С. Токарська, Л.В. Ярмол, С.Б. Цебенко, А.О. Дутко. Львів: Галицька видавнича спілка. 2020. 220 с.

Білоскурська О.В. Обмеження та захист прав людини в умовах збройного конфлікту: міжнародний і національний виміри. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». 2025. Вип. № 3. Ч. 1. С. 107–111. URL: https://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/APP_03_2025-part-1.pdf.

Правове виховання в сучасній Україні: монографія / А.П. Гетьман, Л.М. Герасіна, О.Г. Данильян та ін.; за ред. В.Я. Тація, А.П. Гетьмана, О.Г. Данильяна. 2-ге вид., переробл. і допов. Х.: Право, 2013. 440 с.

Касмінін О. Критерії конституціоналізації: контроль над актами (на практиці конституційного судочинства). Вісник Конституційного Суду України. 2021. 2021. № 5. С. 41–49. URL: https://ccu.gov.ua/publikaciya/kasminin-o-kryteriyi-konstytucionalizaciyi-kontrol-nad-aktamy-na-praktyci.

Баб’як, Ю.О. Професійна правосвідомість як складова особистості майбутнього юриста (структурно-функціональний і психологічний аналіз). Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія: Педагогіка. Соціальна робота / редкол.: І.В. Козубовська (голов. ред.), В.В. Туряниця, М.І. Блецкан та ін. Ужгород: Поличка «Карпатського краю», 2000. Вип. 3. С. 10–14. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/items/e1e378d4-14a2-4739-b095-1809c3929cb7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-10

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень