Позитивні та негативні зобов’язання у практиці ЄСПЛ на прикладі статті 2 ЄКПЛ

Анотація

Вказується, поєднання позитивних і негативних обов’язків держави відіграє ключову роль у захисті прав людини. Розглядаючи таке базове право, як право на життя (стаття 2 Європейської конвенції з прав людини), Європейський суд з прав людини протягом останніх десятиліть значно поглибив розуміння саме активних обов’язків держави. Це стосується проведення дієвого розслідування випадків смерті, захисту людей від насильницьких дій, виконання зобов’язань у галузі медичного забезпечення та інших сферах. Практика ЄСПЛ свідчить, що для реального забезпечення прав людини необхідні як утримання держави від втручання у певні сфери (негативні обов’язки), так і вжиття активних заходів для попередження порушень (позитивні обов’язки).

Актуальність дослідження зумовлена важливістю системи позитивних та негативних зобов’язань держав для забезпечення фундаментального права на життя (ст. 2 ЄКПЛ). Метою статті є аналіз сутності та розмежування позитивних і негативних зобов’язань держави у світлі судової практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Показано, що права людини потребують як невтручання держави (негативні зобов’язання), так і активних дій для запобігання порушенням (позитивні зобов’язання). ЄСПЛ, використовуючи принцип «ефективності» прав, суттєво розширив доктрину позитивних обов’язків (наприклад, забезпечення ефективного розслідування смерті, захист від насилля, обов’язки у сфері охорони здоров’я).

Проаналізовано матеріальний та процесуальний аспекти статті 2 ЄКПЛ крізь призму рішень ЄСПЛ, зокрема у справах проти України («Юхимович», «Третьякова»). Встановлено, що процесуальний аспект покладає на державу позитивні зобов’язання щодо наявності ефективних засобів юридичного захисту та розслідування у розумні строки. Матеріальний аспект вимагає від держави як утримуватися від порушень, так і вживати заходів, коли вона знала або мала знати про реальну загрозу життю.

Зроблено висновок про необхідність подальшого вдосконалення українського законодавства та судової системи для підвищення ефективності виконання позитивних зобов’язань за статтею 2 ЄКПЛ.