Окремі напрями цифровізації законодавчої процедури з урахуванням досвіду ЄС

Анотація

Стаття присвячена визначенню напрямів цифровізації законодавчої процедури на основі досвіду ЄС. Український парламент активно запроваджує цифровізацію законотворчих процесів, але її потенціал залишається використаним не повною мірою. Необхідність вивчення перспективних напрямів застосування цифрових технологій для подальшої цифровізації цього процесу з використанням досвіду ЄС обумовило актуальність дослідження.

Обґрунтовано, що цифровізація законотворчої діяльності – це процес впровадження цифрових та інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність Верховної Ради України, з метою переведення законодавчої процедури на всіх етапах, встановлених чинним законодавством у цифрову форму. Визнається, що хоча на сучасному етапі в Україні створена правова основа для проведення оцифрування процесів законотворення, але для повної цифровізації необхідна відповідна підготовка законодавства.

На основі вивчення досвіду Данії запропоновано для підготовки законодавства України до цифровізації використати сім принципів готового до цифровізації законодавства: 1) прості та зрозумілі правила; 2) цифрова комунікація; 3) можливість автоматизованої обробки правових норм; 4) узгодженість між органами влади – єдині поняття та повторне використання даних; 5) безпечна та надійна обробка даних; 6) використання публічної інфраструктури; 7) запобігання шахрайству та помилкам. Також доцільним для підготовки законодавства до цифровізації визначено використання шести генеральних принципів, вказаних у Спільному практичному посібнику Європейського Парламенту, Ради та Комісії для осіб, залучених до розробки законодавства Європейського Союзу: 1) чіткість, простота та точність викладення; 2) відповідність типу акту; 3) врахування осіб, для яких призначено акт з метою однозначного розуміння прав та обов’язків; 4) стислість однорідність змісту; 5) використання термінів та структури речень, які поважають багатомовний характер законодавства союзу; 6) термінологія, що використовується в даному акті, повинна бути узгодженою внутрішньо та з актами, що вже діють, особливо в одній і тій же самій сфері.

Наголошено, що системи штучного інтелекту при підготовці проєктів законів мають виконувати лише допоміжну функцію під контролем людини на основі принципу належної обачності. Також доводиться доцільність для використання у процесах вітчизняного законотворення є система LEOS, що розроблена Європейсько Комісією, з врахуванням того, що це дозволить не тільки спростити та підвищить якість законотворчої роботи в цілому, але і дозволить забезпечити відповідність перспективного законодавства праву ЄС. Обґрунтовано, що цифровізація законотворчої діяльності сприятиме реалізації на практиці принципів нормопроєктування, встановлених частиною 1 ст. 3 закону України «Про правотворчу діяльність», зокрема принципів верховенства права; пріоритетності утвердження та забезпечення прав і свобод людини, дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини; наукового забезпечення. Враховуючи важливість цифровізації законотворчої діяльності пропонується доповнити перелік принципів нормопроєктування, окреслених у вказаній статті принципом цифровізації.