Співвідношення сімейних та спадкових договорів

Анотація

У статті здійснено аналіз юридичної природи та особливостей співвідношення спадкового договору (ЦК України) та сімейних договорів, Метою дослідження було ідентифікувати ключові практичні та юридичні проблеми, що виникають при спробах їхнього поєднання або застосування до спільної сумісної власності подружжя.

Підтверджено фундаментальне розмежування цих договірних конструкцій: сімейні договори регулюють майнові відносини під час шлюбу, тоді як спадковий договір є посмертним розпорядженням. Встановлено, що чинне законодавство не допускає прямого поєднання їхніх елементів, і будь-яка спроба.

В статті визначаються спільні ознаки сімейних та спадкових договорів, таких як: предмет, спеціальний суб’єктний склад, форма посвідчення договору, мета договору, принцип свободи договору та дизпозитивності, алеаторність та консенсуальність договорів, комплексність сімейно- правового та спадкового договору, триваючий характер сімейно-правових та спадкових договорів, обмеженість імперативними нормами закону. І сімейно-правові і спадкові договори характеризуються диспозитивністю, автономністю та договірною свободою. Наприклад в спадковому договорі сторони самостійно визначають вид і обсяг розпоряджень набувача, а в сімейних договорах сторони можуть відступити від режиму роздільної власності або форму надання утримання. Автор акцентує увагу на основній меті обох договорів – врегулювання майбутніх або існуючих майнових спорів і запобігання конфліктам.

В статті також наводяться диференціюючі ознаки зазначених договорів, таких як: різний момент переходу права власності, суб’єктний склад. За спадковим договором, відчужувач (власник майна) та набувач, особа, яка отримує майно після смерті та виконує обов’язки, мета та правові наслідки.

В статті також акцентується увага на співвідношенні спадкового договору подружжя з сімейно-правовими договорами. Особливості суб’єктного складу даного спадкового договору подружжя сприяють дуальному сприйнятті останнього. Тому спадковий договір має гібридну природу, оскільки врегулюваний Сімейним та Цивільним кодексом. Зокрема, стаття 60-74 СКУ регулюють правовий режим спільної сумісної власності подружжя та розпорядження цим майном.