Електронне судочинство України: сучасний стан та тенденції розвитку

Анотація

У статті досліджено сучасний стан та перспективи розвитку електронного судочинства в Україні в контексті глобальної цифровізації та євроінтеграційних процесів. Актуальність дослідження обумовлена отриманням Україною у 2022 році статусу кандидата на вступ до ЄС та взятими зобов’язаннями щодо модернізації судової системи відповідно до європейських стандартів, а також необхідністю забезпечення безперервності правосуддя в умовах повномасштабної війни. Проаналізовано історичний розвиток електронного судочинства від перших кроків у 2004 році до створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) у 2021 році з її основними підсистемами: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та система відеоконференцзв’язку.

Розкрито сутність електронного судочинства як цифровізованої форми традиційного судочинства, що базується на застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій для оптимізації процесів розгляду справ, обміну документами та взаємодії між учасниками. Визначено основні переваги електронного судочинства: прискорення розгляду справ, економію ресурсів, підвищення доступності та прозорості правосуддя, забезпечення безперервності судової діяльності в умовах воєнного стану.

Виявлено системні проблеми функціонування електронного судочинства: застарілу архітектуру ЄСІТС, технічні збої системи, відсутність обов’язкової реєстрації електронних кабінетів для фізичних осіб, цифрову нерівність населення, критичне недофінансування судової системи (бюджет 2024 року покриває потреби лише на 57%) та загрози кібербезпеці в умовах війни.

Окреслено перспективні напрями розвитку електронного судочинства, пов’язані з виконанням зобов’язань Ukraine Facility Plan: модернізація ЄСІТС до 2027 року, впровадження технологій штучного інтелекту для автоматизації судових процесів, створення онлайн-судів, досягнення показника 90% онлайн-заяв до 2030 року, інтеграція блокчейн-технологій для автентифікації документів.

Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до вирішення існуючих проблем, що передбачає значні фінансові інвестиції, законодавчі зміни, інституційне забезпечення та підвищення рівня цифрової грамотності всіх учасників судового процесу.