Порушення авторських прав при створенні моделей штучного інтелекту: правові виклики та міжнародна судова практика

Анотація

В останні роки розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ), особливо GenAI, перебуває в центрі громадської уваги та дискусій. Системи GenAI, включаючи велику модель мови (LLM), отримують інформацію зі значних обсягів навчальних даних для розробки алгоритмічних процесів, які можуть генерувати та виводити новий контент з подібними характеристиками. Швидкий розвиток цих технологій та їх широке використання та розгортання призвели до появи занепокоєння щодо наслідків, пов’язаних з авторським правом. Хоча ці технології представляють нові форми інновацій і мають потенціал для трансформації креативних індустрій, вони також створюють конфлікти з інтересами власників авторських прав. У будь-якому випадку такі технології повинні розроблятися та управлятися відповідно до чинного законодавства про інтелектуальну власність.

В контексті витіснення авторів штучним інтелектом одним із найспірніших питань є використання захищених авторським правом творів для навчання ШІ-моделей. Згідно з законодавчими актами щодо авторського права, як виняток, використання авторського твору допускається для навчання та дослідження, а відтак – і автоматизованого опрацювання текстів і даних (text and data mining, TDM) за умови, що правовласники не скористалися правом відмови (opt-out). Але при цьому це використання має відповідати «трьох ступеневому тесту»: бути винятковим; не заважати нормальному використанню твору та не шкодити інтересам автора.

Існують значні правові прогалини у відношенні до нових форм творчості, які виникають у зв’язку з використанням генеративного штучного інтелекту. Особливо складним є питання кваліфікації так званого «prompt engineering» – технічного формулювання складних інструкцій для штучного інтелекту, без суттєвого творчого внеску у вигляді вибору композиції, стилю або інших художніх характеристик. Наразі відсутня єдина судова практика, яка б чітко визначила межі авторства у таких випадках. Виникає необхідність фіксування при створенні авторського контенту та саме забезпечення доказів створення твору з використанням ресурсу автора.