Заходи відповідальності у контексті компенсації шкоди, завданої збройною агресією

Анотація

Стаття присвячена аналізу заходів цивільно-правової відповідальності, зокрема у контексті компенсації шкоди, завданої збройною агресією. Досліджено категорію захисту, зокрема у матеріальному та процесуальному сенсах. Вказано, що захист цивільних прав у вітчизняній літературі часто розкривається через категорію «заходи». Проаналізовано три напрями співвідношення, які існують у правовій площині між заходами, спрямованими на захист суб’єктивних цивільних прав та цивільно-правовою відповідальністю. Зазначено, що заходи відповідальності та способи захисту не можна ототожнювати, оскільки способи захисту містять, окрім безпосередніх заходів, спрямованих на захист прав – активних дій, також і превентивні міри, що запобігають порушенню прав осіб. Доведено, що в контексті збройної агресії можна вести мову про заходи відповідальності, оскільки неможливо передбачити яким чином і коли права будуть порушені і застосувати хоча б якісь приблизні превентивні заходи.

Досліджено поняття заходів цивільно-правової відповідальності і визначено, що ними є цивільно-правові санкції, які встановлюють зміст охоронних правовідносин між правопорушником і постраждалою особою, та передбачають певний спосіб реалізації функцій цивільно-правової відповідальності шляхом покладення на правопорушника обов’язку компенсувати заподіяну ним шкоду. Встановлено, що для того, щоб говорити про притягнення особи, а зокрема – держави-агресора до відповідальності, необхідно довести наявність усіх умов цивільно-правової відповідальності. Вказано, що в цьому контексті проблемним залишається доведення причинно-наслідкового зв’язку між діями агресора та завданою шкодою, тому з точки зору правильності фіксації фактів пошкоджень та збитків, а також підтвердження вини є подання цивільного позову в рамках кримінального провадження.

Зроблено висновок, що значення заходу відповідальності стягнення матеріальної та/або моральної шкоди з винної сторони після визнання її винною залишається невизначеним, оскільки незважаючи на судові перемоги, головною проблемою залишається реальне виконання рішень проти держави-агресора, яка відмовляється їх виконувати.