Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи

Анотація

У справах про банкрутство фізичних осіб діяльність арбітражного керуючого має певні особливості, обумовлені специфікою даної категорією справ. Метою статті є виявлення та розкриття особливостей правового статусу арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

У статті проаналізовано положення ст. ст. 12 та 114 Кодексу України з процедур банкрутства, якими регламентуються права та обов’язки арбітражного керуючого, виділено специфічні права та обов’язки, характерні виключно для діяльності арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Проаналізовано судову практику в частині вирішення питань щодо оплати праці арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність, можливості зобов`язання кредиторів сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого, можливості стягнення витрат на правову допомогу у процедурах банкрутства за результатами розгляду заяв, пов`язаних із окремими процедурами банкрутства.

За результатами проведеного дослідження автори доходять висновку, що перелік прав та обов’язків арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи загалом є подібним до прав та обов’язків арбітражного керуючого у справі про банкрутство юридичних осіб, проте існують і специфічні права та обов’язки, обумовлені специфікою даної категорії справ. У справі про неплатоспроможність фізичної особи сплата винагороди арбітражному керуючому має специфічний характер: авансування винагороди арбітражного керуючого здійснюється боржником, додаткова грошова винагорода встановлюється за бажанням кредиторів, а основна грошова винагорода сплачується за рахунок боржника та кредиторів (на відміну від справи про банкрутство юридичної особи, де сплата основної грошової винагороди розподіляється між кредиторами у випадку відсутності коштів у боржника). Діяльність залучених арбітражним керуючим осіб оплачується за рахунок коштів боржника або за рахунок кредиторів за відсутності коштів у боржника. Проте, в останньому випадку необхідним є рішення зборів кредиторів, які погоджують сплату грошових коштів залученим на договірних засадах особам.