Окремі питання застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) за законодавством України

Анотація

Вказується, відновлення незалежної української держави та послідовне накопичення Україною зовнішньополітичного досвіду викликало до життя потребу розширення та удосконалення інструментарію політико-правового, адміністративного та економічного впливу на суб’єктів, діяльність яких може створювати загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, правам, свободам та законним інтересам окремих громадян України, суспільства та держави в цілому. Стаття присвячена проблемним питанням застосування Закону України «Про санкції», зокрема застосуванню суб’єктами владних повноважень спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до громадян України (в т. ч. з множинним громадянством) та створених ними в Україні юридичних осіб.

Автор аналізує вітчизняні наукові дослідження по даній тематиці, які в цілому негативно оцінюють можливість застосування санкцій щодо громадян України, та актуальні правові позиції адміністративних судів, зокрема Великої Палати Верховного Суду, які навпаки, прихильно ставляться до подібної практики.

В результаті автор робить висновок про те, що чинна редакція Закону України «Про санкції» достатньо чітко встановлює, що громадяни України можуть входити до кола підсанкційних осіб виключно у випадках, коли такі громадяни є суб’єктами здійснення терористичної діяльності або коли йдеться про застосування до них санкції у вигляді позбавлення державних нагород. Юридичні особи, зареєстровані в Україні громадянами України, можуть бути піддані санкціям у випадку, якщо їх засновники або кінцеві бенефіціари є нерезидентами України.

Водночас, автор відзначає, що позиція адміністративних судів України кардинально відрізняється від вищевказаного підходу. На думку Верховного Суду визначальним для застосування санкцій до певного суб’єкта є не його статус, а здійснення ним діяльності на шкоду Україні чи її громадянам, що передбачена Законом України «Про санкції». Відтак, на думку Верховного Суду не існує обмежень для застосування Закону України «Про санкції» по колу осіб і він у повному обсязі може застосовуватися до громадян України. Для вирішення даної правової проблеми автор пропонує внесення змін до Закону України «Про санкції», відступ Верховного Суду від власної правової позиції або використання зацікавленими особами механізму звернення до Європейського Суду з прав людини.