Електронний трудовий договір: перспективи та проблеми впровадження

Анотація

Стаття розглядає електронний трудовий договір (ЕТД) як прояв цифрової трансформації праці в Україні. На основі Кодексу законів про працю і Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» доведено, що ЕТД як електронний документ, підписаний удосконаленим або кваліфікованим підписом, за умови дотримання вимог автентичності та цілісності може бути прирівняний письмовому.

Узагальнено доктринальні підходи до трудового договору як інституту; показано, що електронна форма не змінює його сутності, а лише спосіб фіксації волевиявлень сторін. Виокремлено переваги ЕТД: дистанційне укладення без фізичної присутності, пришвидшення кадрових процедур, гнучкість управління, менші витрати на облік та архів, прозорість взаємодії працівника і роботодавця. Виявлені ризики: фрагментарність регулювання, розбіжності судової практики щодо доказової сили електронних підписів, нерівний доступ до цифрової інфраструктури, загрози ідентифікації й витоків персональних даних, особливо за використання простих підписів і слабкого захисту ІТ-систем.

Проведено порівняльний аналіз практик ЄС, який демонструє, що Данія визнає паралельне існування паперової та електронної форми; Німеччина розширює текстову форму із застосуванням цифрового підпису; Франція надає сторонам свободу обирати форму договору.

Ефективність цих моделей забезпечує поєднання чіткої нормативної ієрархії, надійної ідентифікації та стандартизованого електронного архівування. Запропоновано зміни для України: пряме закріплення ЕТД у КЗпП із вимогами до КЕП і процедур перевірки; підзаконні акти щодо обміну, фіксації часу й зберігання; узагальнення судової практики Верховним Судом; розвиток мереж і е-ідентифікації; підвищення цифрової грамотності; імплементація підходів GDPR, включно з відповідальністю; створення державної захищеної системи архівування ЕТД з резервуванням.

Зроблено висновок, що за умов нормативної визначеності, технічної надійності та кіберзахисту ЕТД поєднає гнучкість і економію ресурсів із гарантіями прав працівника та підвищить якість управління трудовими відносинами.