Соціальні послуги Державної служби зайнятості

Анотація

У статті проведене дослідження видів та змісту соціальних послуг, які надає спеціалізований кар’єрний радник особам з інвалідністю у механізмі працевлаштування. Наголошено, що відповідні послуги надаються лише зареєстрованим як безробітні особам з інвалідністю. Розмежовано загальне та персоналізоване інформування та консультування, а також професійні інформування та консультування як складові професійної орієнтації. Зроблено висновок, що проведена професійна орієнтація осіб з інвалідністю на етапі обрання напряму навчання для отримання професійно-технічної чи вищої освіти сприятиме їх ефективному працевлаштуванні з урахуванням індивідуальних характеристик та стану ринку праці. Визначено вагому роль профілювання як інноваційної технології діяльності сервісних соціальних служб. Наведено приклади різних моделей такого профілювання у зарубіжних державах. Проведено порівняльний аналіз законодавчих дефініцій одного і того ж поняття у різних Законах України. Зроблено висновок, що перелік соціальних послуг та їх поняття, закріплені у різних Законах України, повинні бути єдиними. Наголошено, що потрібно узгодити між собою Закони України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю». Законодавчі дефініції повинні бути універсальними та бути закріпленими у базовому законі, що регулює відповідну сферу відносин. Всі дефініції, що стосуються сфери зайнятості повинні бути закріплені у Законі України «Про зайнятість населення». Перегляду потребують законодавчі дефініції професійної орієнтації, професійного навчання, професійної реабілітації, професійного відбору. Аргументовано на потребі закріплення стандарту працевлаштування осіб з інвалідністю: пріоритетними для пошуку є напрями роботи в межах професії, яку б людина обрала, якби не мала інвалідності взагалі. Обґрунтовано, що професійне навчання як професійна реабілітація повинне надаватись особам, що втратили контакт із ринком праці або особам, яким необхідний додатковий захист. Усім іншим потрібно забезпечити доступ до професійної освіти. Автор стверджує, що у процедурі пошуку зайнятості особи з інвалідністю «дорожньою картою» є індивідуальний план її працевлаштування. Він є основою моніторингу працевлаштування як комплексної соціальної послуги у сфері зайнятості особи.