Проблеми та перспективи правового регулювання землеробства в Україні в умовах кліматичних змін

Анотація

У статті досліджуються проблеми та перспективи правового регулювання землеробства в Україні під впливом кліматичних змін, що загрожують аграрному виробництву, родючості ґрунтів та продовольчій безпеці. Аналізується чинне земельне законодавство України, зокрема положення Земельного кодексу, Законів України «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а також Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, Стратегії зрошення та дренажу в Україні до 2030 року. Виявлено фрагментарність нормативної бази, неузгодженість окремих положень з практичними потребами землекористувачів, сучасними екологічними стандартами та кліматичними ризиками, включаючи підвищення температур, посухи, ерозію, деградацію ґрунтів і північне просування степової зони.

Досліджено вплив кліматичних змін на агроландшафти, включаючи зміщення кліматичних зон, скорочення водних ресурсів, необхідність виведення посухостійких сортів, розширення зрошення. Обґрунтовано нормативний вакуум через брак спеціального законодавства, слабкий контроль ґрунтів, відповідальність за деградацію. Запропоновано модель регулювання на засадах раціонального використання, сталості, екобезпеки з стимулюванням адаптованих технологій, агролісомеліорації, біоорганічного землеробства, моніторингу, вуглецевого обліку.

Обґрунтовано потребу у вдосконаленні інституту охорони ґрунтів. Для цього необхідно запровадити державний моніторинг якості ґрунтового покриву, створити реєстр деградованих земель, посилити юридичну відповідальність за порушення правил їх використання. Натомість, ефективність правового регулювання залежить від поєднання адміністративно-контрольних заходів із інструментами стимулювання, коли держава не лише встановлює обмеження, а й підтримує господарства, які застосовують екологічно орієнтовані практики землекористування. Підтримано ідею переходу до кліматоорієнтованої парадигми землекористування з поєднанням адміністративного контролю та стимулювання.