Адміністративно-правові виклики реалізації екологічної політики України в умовах реформи публічного управління

Автор(и)

  • О. В. Білан аспірант, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна https://orcid.org/0009-0003-4564-9620

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.06.2.33

Ключові слова:

екологічна політика, адміністративно-правове регулювання, сталий розвиток, державний екологічний контроль, імплементація міжнародних угод, екологічна безпека, публічна політика

Анотація

Стаття присвячена дослідженню адміністративно-правових викликів реалізації екологічної політики України в умовах реформування системи публічного управління. Автор аналізує сучасний стан державної екологічної політики, визначає ключові проблеми її інституційного, правового, фінансового та інформаційного забезпечення. Особлива увага приділяється питанню інтеграції екологічних пріоритетів у стратегічне планування державної політики, оскільки саме системне врахування екологічних аспектів є основою сталого розвитку. Розкрито зміст нормативно-правових і організаційних перешкод, що знижують ефективність публічного управління у сфері охорони довкілля, зокрема фрагментарність екологічних положень у стратегічних документах, відсутність належної міжвідомчої координації та неповну імплементацію міжнародних зобов’язань.

Наголошено, що імплементація положень міжнародних екологічних угод, серед яких Паризька кліматична угода, Орхуська, Базельська, Роттердамська та Стокгольмська конвенції, залишається частковою та потребує вдосконалення правових і процедурних механізмів. Важливим елементом дослідження є аналіз проблем функціонування державного екологічного контролю, зокрема недостатньої ресурсної забезпеченості Державної екологічної інспекції, обмежень на перевірки та технічної відсталості моніторингових систем. Підкреслено, що ці чинники призводять до ослаблення контролю за промисловими забрудненнями, особливо у промислових регіонах України.

Проаналізовано роль цифрової трансформації у вдосконаленні екологічного управління. Відзначено, що відсутність єдиної інтегрованої системи екологічних даних ускладнює моніторинг стану довкілля, аналітичну діяльність і прийняття управлінських рішень. Окрема увага приділяється необхідності створення Національної екологічної інформаційної системи, що об’єднає всі державні екологічні реєстри, дані моніторингу та аналітичні інструменти на базі принципів відкритих даних і цифрової взаємодії.

Зазначено, що підвищення ефективності екологічної політики України потребує комплексного адміністративно-правового підходу.

Посилання

Личенко І., Марич Х. Екологічна безпека в Україні: адміністративно-правове забезпечення. Науковий журнал Львівської політехніки. 2022. № 9(2). С. 96–103. DOI: https://doi.org/10.23939/law2022.34.096.

Костенко І.В., Оксінь В.Ю., Левченко Д.С. Адміністративно-правові засади захисту екологічних прав громадян в Україні: проблеми та шляхи удосконалення. Юридичний науковий електронний журнал. 2025. № 5. С. 475–485. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2025-5/107.

Жадан Є.В. Адміністративно-правовий механізм забезпечення цілей сталого розвитку у сфері охорони довкілля на регіональному рівні в Україні: сучасний стан та структура. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 6. С. 683–685. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-6/160.

Власенко О., Шевченко Н. Екологічне право та державне управління в Україні. Харків: Право, 2020. 184 с.

Паризька кліматична угода. Ратифікована Законом України від 14.07.2016 № 1469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1469-19 (дата звернення: 01.11.2025).

Орхуська конвенція (Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань довкілля). Ратифікована Законом України від 06.07.1999 № 832-XIV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/832-14 (дата звернення: 15.11.2025).

Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням: Конвенція ООН від 22.03.1989. Закон України від 01.07.1999 № 803-XIV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/803-14 (дата звернення: 15.11.2025).

Роттердамська конвенція про процедури попереднього інформованого погодження для деяких небезпечних хімічних речовин і пестицидів у міжнародній торгівлі: Конвенція ООН від 10.09.1998. Закон України від 26.09.2002 № 169-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/169-15 (дата звернення: 15.11.2025).

Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі: Конвенція ООН від 22.05.2001. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/995_a07 (дата звернення: 14.11.2025).

Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля: Закон України від 13.07.2023 № 3227-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3227-20 (дата звернення: 12.11.2025).

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля: Закон України від 20.03.2023 № 2979-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2979-20 (дата звернення: 15.11.2025).

Про основні засади державної кліматичної політики: Закон України від 08.10.2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3991-20#Text (дата звернення: 15.11.2025).

Національна економічна стратегія на період до 2030 року: постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 р. № 179. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/179-2021-п (дата звернення: 12.11.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-15

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право