Характеристика об’єкту та бази оподаткування як складових елементів податку на додану вартість

Анотація

У статті розглянуто правову характеристику об’єкта та бази оподаткування як ключових елементів механізму податку на додану вартість (ПДВ), що мають визначальне значення для забезпечення належного функціонування системи непрямих податків в Україні. Авторка виходить із положення, що юридична конструкція податку як фінансово-правового інституту повинна містити чітко визначені елементи, закріплені на законодавчому рівні, оскільки саме їх конкретизація гарантує реалізацію принципу законності оподаткування та правової визначеності платників податків.

Досліджено еволюцію підходів законодавця до визначення об’єкта оподаткування ПДВ – від оподаткування оборотів з реалізації до сучасного розуміння як операцій платників податку з постачання товарів і послуг, імпорту та експорту. Здійснено порівняльний аналіз наукових позицій щодо відповідності української моделі ПДВ її економічній сутності. Авторка доводить, що закріплення у законі об’єкта оподаткування у вигляді конкретних операцій, а не вартісної категорії «доданої вартості», є логічним і виправданим з огляду на принципи простоти та ефективності адміністрування. Такий підхід мінімізує ризики надмірного ускладнення розрахунків, забезпечує можливість оперативного податкового контролю через електронні реєстри податкових накладних і сприяє стабільності податкових правовідносин.

Авторка звертає увагу на наукові дискусії щодо складу елементів бази оподаткування, підкреслюючи, що до неї повинні включатися всі суми компенсації вартості товарів і послуг, а виключення окремих економічних складових (амортизації, соціальних внесків, акцизу тощо) суперечило б логіці непрямого оподаткування. Підкреслено, що чинна модель визначення бази ПДВ відповідає критеріям правової визначеності та адміністративної ефективності, хоча потребує подальшої гармонізації з європейськими стандартами.

У підсумку зроблено висновок, що законодавче визначення об’єкта та бази оподаткування у чинній редакції Податкового кодексу України є концептуально виваженим, відповідає сучасним потребам податкового адміністрування й забезпечує баланс інтересів держави та платників податків. Водночас подальше вдосконалення правового механізму ПДВ має ґрунтуватися на узгодженні економічного змісту доданої вартості з її юридичною формою, що дозволить підвищити рівень нейтральності та прозорості оподаткування в Україні.