Відкрита розвідка (OSINT) у протидії інформаційним війнам: аналітичні інструменти та правові межі

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню відкритої розвідки Open Source Intelligence – OSINT як одного з ключових інструментів протидії інформаційним війнам, дезінформаційним кампаніям та гібридним загрозам у сучасному цифровому середовищі. Актуальність дослідження зумовлена зростанням масштабів інформаційних впливів, використанням соціальних медіа для маніпуляції суспільною думкою та посиленням ролі цифрових технологій у воєнно-політичних конфліктах. Зважаючи на виклики, продиктовані повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, особливу увагу приділено аналізу аналітичного потенціалу застосування OSINT у контексті виявлення, документування та спростування фейкових наративів, збору доказів воєнних злочинів і зміцнення стратегічних комунікацій держави.

У роботі здійснено класифікацію основних напрямів OSINT, зокрема геопросторова розвідка, соціальна медіа-розвідка, технічна розвідка та окремих елементів HUMINT, що в сукупності формують багаторівневу систему збору, перевірки й верифікації даних з відкритих джерел. Розкрито методологічні підходи до аналізу інформації, алгоритми перевірки її достовірності, а також представлено сучасні інструменти автоматизації збору даних з використанням систем штучного інтелекту, зокрема AI-assisted OSINT, що істотно підвищують ефективність аналітичної діяльності. Водночас, акцентовано на правових та етичних аспектах застосування відкритої розвідки, пов’язаних із захистом персональних даних, дотриманням принципів законності, пропорційності та мінімізації обробки інформації відповідно до вимог Загального регламенту ЄС із захисту даних. Проаналізовано національні та міжнародні підходи до врегулювання правомірності використання OSINT у правоохоронній і судовій практиці.

Наукова новизна дослідження полягає у поєднанні технологічного, правового та етичного вимірів використання OSINT як інструменту доказування та протидії інформаційним загрозам. У результаті, зроблено висновок про доцільність формування уніфікованих міжнародних стандартів збору та верифікації OSINT-даних, що забезпечать їх легітимність у кримінальному судочинстві, сприятимуть підвищенню рівня інформаційної безпеки держави та становленню культури відповідального й етичного використання відкритих джерел у демократичному суспільстві.