Інститут виконання судових рішень у країнах ЄС та Україні: порівняльно-правовий аналіз

Анотація

У статті представлено комплексне порівняльно-правове дослідження інституту виконання судових рішень у державах-членах Європейського Союзу та в Україні. Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності виконання рішень як ключового елемента верховенства права, що забезпечує практичну реалізацію права на справедливий судовий розгляд і зміцнює довіру громадян до судової влади. Проблема невиконання судових рішень тривалий час залишається однією з найсерйозніших перешкод для функціонування принципу верховенства права в Україні, що зумовлює потребу у вивченні та адаптації успішних європейських моделей.

Метою дослідження є здійснення порівняльно-правового аналізу організаційно-правових засад інституту виконання судових рішень у Франції, Німеччині, Польщі, Литві, а також виявлення можливостей адаптації позитивного зарубіжного досвіду в українських реаліях. Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-правовий, формально-юридичний, історико-правовий і системний методи, які забезпечили комплексний аналіз законодавчих актів, інституційних структур і практичних механізмів виконання судових рішень.

Наукова новизна полягає у визначенні сучасних тенденцій розвитку інституту виконання судових рішень у межах європейського правового простору, зокрема поступового переходу від централізованих державних систем до професійних самоврядних моделей, що поєднують публічний контроль і приватну ініціативу. Встановлено, що для більшості держав-членів ЄС характерними є інституційна автономія виконавців, цифровізація процедур, посилення професійного саморегулювання та закріплення принципу пропорційності як критерію допустимого втручання у права боржника.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання європейського досвіду для вдосконалення української гібридної моделі примусового виконання через зміцнення інституційного потенціалу державних і приватних виконавців, розвиток електронних сервісів, уніфікацію підходів до професійних етичних стандартів і підвищення рівня професійної підготовки у сфері виконання судових рішень.