Нормативно-правове регулювання фінансової безпеки України в умовах воєнного стану

Анотація

У статті досліджено нормативно-правове регулювання фінансової безпеки України в умовах воєнного стану як необхідної умови забезпечення національної безпеки. В ході дослідження доведено, що фінансова система є основою економічної стабільності держави, ефективність якої залежить від суворого дотримання норм існуючого фінансового законодавства. Воєнна агресія щодо України створює виклики та загрози для економіки держави та системи управління фінансами країни. В даних умовах порушення та недодержання фінансового законодавства стають загрозою через зростання випадків ухилення від оподаткування, корупції, шахрайства та інших фінансових злочинів. В період воєнного стану фінансовий правопорядок виступає гарантією існування економічного суверенітету й інтеграції держави в глобальну економічну систему. Від здатності країни тримати під контролем усю фінансову сферу залежить економічна стійкість і спроможність забезпечити належний рівень соціальної підтримки населення, обороноздатності та післявоєнного відновлення. Отже, законодавче регулювання фінансової безпеки держави, як складової економічної безпеки залежить від елементів, що впливають на забезпечення й національної безпеки України. Правове забезпечення безпеки у фінансовій сфері в умовах воєнного стану стає особливо актуальним, оскільки лише ефективна законодавчо-правова база є основою стабільного функціонування фінансової сфери під час надзвичайних викликів. Аналіз ситуації, що склалася вказує на те, що правове регулювання на сьогодні здійснюється в умовах швидких змін, що спричиняє необхідність швидкого реагування на внутрішні та зовнішні загрози. Зокрема, таке регулювання необхідне у сфері банківської системи, бюджетної політики, оподаткування й функціонування підприємств, при цьому держава повинна застосовувати тимчасові спрощені правові механізми, що можуть забезпечити мобілізацію фінансових ресурсів для потреб оборони й соціальної стабільності. Однак, дана правова гнучкість вимагає подальшої систематизації та упорядкування, для запобігання виникнення правових колізій у повоєнний період.