Правове забезпечення державного та громадського контролю за діяльністю арбітражних керуючих в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуацій

Анотація

У статті досліджено правове забезпечення державного та громадського контролю за діяльністю арбітражних керуючих в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуацій. Визначено основні напрями реалізації контролю, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами. Серед ключових недоліків чинного правового регулювання виокремлено нечіткість визначення меж компетенції арбітражного керуючого у кризових умовах, що породжує ризики порушення прав кредиторів і боржників та створює можливості для неправомірного використання повноважень. Крім того, обмежені механізми оперативного контролю у випадках втрати доступу до майна чи документації боржника внаслідок воєнних дій або форс-мажорних обставин ускладнюють своєчасне реагування на порушення. Недостатній рівень цифровізації процедур контролю, зокрема відсутність ефективних електронних інструментів моніторингу та перевірки звітності арбітражних керуючих у режимі реального часу, знижує прозорість процедур банкрутства. Слабка регламентація взаємодії між судовим наглядом і державним контролем, а також неузгодженість дисциплінарних та антикорупційних механізмів можуть призводити до дублювання повноважень, прогалин у контролі або формального застосування санкцій.

Для розв’язання означених проблем запропоновано законодавче уточнення меж компетенції арбітражного керуючого в надзвичайних умовах, зокрема шляхом визначення алгоритмів дій за обмеженого доступу до майна чи документів. Доцільним є розширення використання електронних систем контролю з метою забезпечення дистанційного моніторингу та оперативного реагування на порушення. Необхідним також є вдосконалення механізмів взаємодії державного й громадського контролю та судового нагляду задля усунення правових колізій і забезпечення комплексного захисту прав учасників процедур банкрутства. Посилення стандартів професійної етики та антикорупційних вимог, впровадження обов’язкового навчання та регулярної атестації арбітражних керуючих, а також запровадження гнучких дисциплінарних процедур визначено важливими умовами підвищення ефективності як державного, так і громадського контролю.