Методологічний інструментарій дослідження адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки держави
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.06.2.63Ключові слова:
методологія правових досліджень, публічна адміністрація, фінансово-економічна безпека, адміністративно-правовий статус, міждисциплінарне дослідженняАнотація
Стаття присвячена систематизації та теоретичному обґрунтуванню методологічних засад дослідження адміністративно-правового статусу суб’єктів публічної адміністрації у сфері забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування цілісного методологічного підходу для аналізу складних правових явищ в умовах трансформації української правової системи та євроінтеграційних процесів.
Метою статті є розробка багаторівневої методологічної концепції, що інтегрує філософські, загальнонаукові та конкретно-наукові методи для отримання об’єктивних і практично значущих результатів. Особлива увага приділяється принципу толерантності та плюралізму як фундаментальній основі міждисциплінарного дослідження.
У статті обґрунтовано ієрархічну структуру методологічного інструментарію, що включає три рівні: філософський (діалектичний, феноменологічний, герменевтичний методи), загальнонауковий (системний підхід, структурно-функціональний аналіз, методи індукції та дедукції, правове моделювання) та конкретно-науковий (формально-юридичний, порівняльно-правовий, історико-правовий, соціологічний методи). Додатково розглянуто технічний рівень методології, представлений інструментами аналізу документів, контент-аналізу, статистичного аналізу та методу кейс-стаді.
Наукова новизна полягає в розробці комплексної методологічної концепції, адаптованої до специфіки дослідження публічної адміністрації в контексті забезпечення фінансово-економічної безпеки. Практична значущість визначається можливістю застосування запропонованого методологічного інструментарію для формування науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання.
Зроблено висновок, що багаторівневий методологічний підхід забезпечує глибинне теоретичне осмислення правових явищ та створює надійний фундамент для розробки ефективних механізмів забезпечення фінансово-економічної безпеки України в умовах сучасних викликів.
Посилання
Бірта Г.О., Бургу Ю.Г. Методологія і організація наукових досліджень: навч. посіб. Бургу. Київ: «Центр учбової літератури», 2014. 142 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Burhu_Yurii/Metodolohiia_i_orhanizatsiia_naukovykh_doslidzhen.pdf (дата звернення: 27.10.2025).
Волошин В.В. Принцип об’єктивності у соціально-гуманітарному пізнанні: фокус на релігієзнавстві. Наука. Релігія. Суспільство. 2013. № 3. С. 29–34. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nrs_2013_3_8 (дата звернення: 27.10.2025).
Гнатюк Н.Ф., Радчич С.О. Принцип історизму – важливий чинник дослідження формування світогляду сучасного українського суспільства. Сторінки історії: збірник наукових праць. 2011. Вип. 32. С. 214–222. URL: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/2e32e0fe-235f-457a-8930-e4ea2f4fee9b/content (дата звернення: 27.10.2025).
Boerboom S. Hermeneutics. In The sage encyclopedia of communication research methods. 2017. Vol. 4. Р. 649–652. https://doi.org/10.4135/9781483381411.n228.
Кустовська О.В. Методологія системного підходу та наукових досліджень: Курс лекцій. Тернопіль: Економічна думка, 2005. 124 с. URL: https://library.wunu.edu.ua/files/EVD/kl_mspnd.pdf (дата звернення: 27.10.2025).
Дейніченко Т.І., Зінченко А.М. Абстрагування як метод наукового пізнання. Наумовські читання: матеріали ХІХ наук.-метод. конф. здобувачів вищої освіти та молодих учених, присвяч. року мат. освіти в Україні, Харків, 23-24 листоп. 2021 р. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди; Харків, 2022. С. 56–58. URL: https://dspace.hnpu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/234bc0cf-16ce-4a9c-8b37-7b41da7ba1b4/content (дата звернення: 27.10.2025).
Борщевський І.В., Гринь О.Д. Правове моделювання як засіб дослідження правових процесів: теоретичний аспект. Правова держава. 2025. № 58. С. 13–22. https://doi.org/10.18524/2411-2054.2025.58.330990.
Лоскутов Т. Догматичний та аксіологічний підходи до визначення предмету правового регулювання у кримінальному процесі. Юридичний вісник. 2014. № 3. С. 221–225. URL: https://rep.dnuvs.ukr.education/server/api/core/bitstreams/18d64d55-1ffd-45c4-875b-c25a50d74a58/content (дата звернення: 27.10.2025).
Колодін Д.О., Степаненко О.В. Порівняльний метод в кримінально-правовому дослідженні. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2022. № 1. С. 289–293. DOI https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.44 (дата звернення: 27.10.2025).
Осауленко А.О., Осауленко О.І. Методологічні принципи та підходи історико-правового дослідження кримінально-виконавчої системи України. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 2. С. 29–31. DOI https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-2/5 (дата звернення: 27.10.2025).
Саміло Г.О. Проблеми тлумачення правових норм: навч.-метод. посіб. Електрон. дані. Запоріжжя: ЗНТУ, 2017. 144 с. URL: https://eir.zp.edu.ua/server/api/core/bitstreams/d4d65a8c-2f74-4bd8-862d-16067a2a9849/content (дата звернення: 27.10.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 М. В. Мірошніченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
