Цифрова етика у праві Європейського Союзу: нормативно-правове регулювання в контексті захисту прав людини

Анотація

Досліджується цифрова етика у праві Європейського Союзу крізь призму її нормативно-правового регулювання та зв’язку із захистом прав людини. На відміну від класичних досліджень, що здебільшого акцентують увагу на окремих регламентах чи директивах, у статті пропонується інтегральний підхід, що поєднує нормативний, інституційний та практико-судовий виміри. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції, а також спеціально-правові методи: зокрема, формально-юридичний – для тлумачення правових норм ЄС; історико-правовий – для розкриття еволюції підходів до цифрової етики. З’ясовано теоретико-правову природу феномена цифрової етики. Наголошується на тому, що поняття цифрової етики є відносно новим у правовій науці, однак воно активно розробляється у міждисциплінарних дослідженнях та правових актах ЄС. Стверджується, що сутність цифрової етики полягає в інтеграції правових, моральних та технологічних засад функціонування цифрового середовища з метою забезпечення балансу між інноваціями та захистом фундаментальних прав. Досліджено відображення феномену цифрової етики у вторинному законодавстві ЄС та практиці Суду ЄС. Показано, що концепція цифрової етики поступово еволюціонувала від теоретичних рамок до практичної імплементації у нормативно-правовій базі ЄС. Підкреслено вирішальне значення практики Суду ЄС для конкретизації стандартів цифрової етики. Наголошено на зовнішньополітичному вимірі цифрової етики ЄС та на цій основі висловлено переконання про глобальний характер цього феномена. Відзначено, що для України зовнішньополітичний вимір цифрової етики ЄС означає необхідність активної імплементації європейських підходів у національне законодавство, зокрема у сфері захисту персональних даних, регулювання цифрових платформ та розвитку штучного інтелекту. Підсумовано, що адаптація європейського досвіду у сфері цифрової етики має принципове значення, оскільки саме він визначатиме рамки сучасного правопорядку у цифрову добу.