Роль адміністративного судочинства у забезпеченні прозорості та запобігання корупції у сфері земельних відносин

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження організаційно-правових та практичних аспектів протидії корупції у сфері земельних ресурсів України, зокрема у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Актуальність теми обумовлена високим рівнем корупційних ризиків у земельних відносинах, надмірною дискрецією посадових осіб, відсутністю прозорості у документації та недостатньою координацією між контролюючими органами, що створює передумови для незаконного привласнення державних і комунальних земельних ресурсів та бюджетних коштів. Водночас робота висвітлює позитивні тенденції, які вже спостерігаються у реформуванні системи управління земельними ресурсами, зокрема впровадження електронних реєстрів, цифрового Державного аграрного реєстру (ДАР), електронних аукціонів, а також механізмів оскарження рішень органів влади через адміністративні суди, що сприяє підвищенню прозорості та правової визначеності.

У статті здійснено детальний аналіз чинного законодавства щодо земельних відносин і бюджетного управління, визнaчено ключові прогалини та проблемні сфери, такі як фрагментарність нормативної бази, недостатнє врегулювання конфлікту інтересів, низька ефективність контролю за розпорядженням земельними ділянками та відсутність чітких превентивних механізмів зaпобігання правопорушенням. Водночас підкреслено позитивний вплив цифровізації на управління державними ресурсами, зокрема можливості для автоматизованого обліку, моніторингу та аудиту використання земельних та бюджетних ресурсів, що забезпечує швидке виявлення порушень та підвищує відповідальність посадових осіб.

Особливу увагу приділено аналізу aдміністративного судочинства щодо земельних спорів, зокрема випадків самовільного зайняття земель, розірвання договорів оренди, захисту прав власників земель комунальної та державної власності. Досліджено ефективність правозастосовчої практики Верховного Суду, що демонструє позитивну динаміку у забезпеченні верховенства права та захисту прав громадян. Крім того, наведено приклади результативних антикорупційних операцій та практик прозорого управління земельними та бюджетними ресурсами, які свідчать про успішне застосування новітніх інструментів контролю і моніторингу.

У роботі доведено, що комплексна реформа земельного управління та бюджетного адміністрування, поєднана з цифровізацією, удосконаленням нормативно-правової бази та активним застосуванням адміністративного судочинства, здатна істотно знизити корупційні ризики, підвищити ефективність використання державних ресурсів і забезпечити прозорість та підзвітність органів влади. Автори наголошують на необхідності інтегрованого підходу, який поєднує правові, організаційні та технологічні механізми, а також активну участь громaдянського суспільства та приватного сектору у контролі за використанням земельних і бюджетних ресурсів.