Педосфера як об’єкт адміністративно-правової охорони в Україні

Анотація

У статті досліджено адміністративно-правові засади охорони та відновлення педосфери в Україні в умовах збройної агресії. Обґрунтовано, що ґрунтовий покрив як інтегративний компонент довкілля набуває особливого правового значення в період воєнних руйнувань, оскільки виступає об’єктом не лише екологічного, а й гуманітарного захисту. Здійснено теоретико-правовий аналіз поняття «педосфера» в національному праві, її співвідношення з категоріями «земля», «земельні ресурси» та «ґрунти», а також визначено необхідність нормативного закріплення цього терміна у законодавстві України.

Розкрито зміст адміністративно-правових механізмів забезпечення охорони педосфери: превентивні, контрольно-наглядові, відновні та юрисдикційні інструменти. Визначено, що система правового регулювання у цій сфері поєднує загальні еколого-правові норми із спеціальними положеннями міжнародного гуманітарного права, які забороняють ведення воєнних дій, що спричиняють широке та довготривале ураження природного середовища. Особливу увагу приділено аналізу законодавчих актів воєнного періоду, спрямованих на фіксацію, оцінювання та відшкодування екологічних збитків, заподіяних ґрунтовому покриву.

Висвітлено  міжнародно-правові  аспекти  відповідальності  за  шкоду  педосфері,  зокрема через діяльність Міжнародного реєстру збитків, завданих Україні внаслідок агресії Російської Федерації, створеного Радою Європи. Наголошено, що документування та доказування фактів воєнної екологічної шкоди ґрунтам формують підґрунтя для подальших репараційних процедур і встановлення юридичної відповідальності держави-агресора. Окрему увагу приділено кримінально-правовим аспектам екоциду та адміністративній відповідальності за псування і забруднення земель. Запропоновано напрями вдосконалення правового регулювання охорони педосфери: запровадження у законодавстві легальних дефініцій «педосфера» та «екологічна шкода педосфері»; створення Державної програми «Охорона і відновлення педосфери України»; інтеграція процедур оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки у післявоєнну відбудову; модернізація системи адміністративної відповідальності та уніфікація стандартів доказування воєнної екологічної шкоди. Аргументовано, що комплексне оновлення нормативної та інституційної бази сприятиме відновленню екологічної рівноваги, зміцненню природного потенціалу територій і забезпеченню права людини на безпечне довкілля.