Право на мир та кримінально-правове забезпечення охорони цього права

Анотація

Статтю присвячено аналізу кримінально-правового забезпечення охорони права на мир у чинному Кримінальному кодексі України та в його проєкті. Встановлено, що право на мир, окрім того, що воно є колективним міжнародним правом, виступає індивідуальним правом кожної окремої людини. Відповідно в такому аспекті право на мир повинно гарантуватися на нормативному рівні кожної держави. Кримінально-правове забезпечення охорони права на мир включає відповідні кримінально-правові норми, вміщені в КК України, що ґрунтуються на міжнародному праві прав людини та міжнародному гуманітарному праві. Норми, які забезпечують кримінально-правову охорону права на мир та передбачають кримінальну відповідальність у разі порушення такого права, розміщені у розділах І та ХХ Особливої частини КК України. Забезпечують кримінально-правову охорону права на мир такі норми розділу І Особливої частини КК України, передбачені статтями 111, 1111, 1112, 113, 1141, 1142. Чинний КК України встановлює ряд обмежень у застосуванні засобів кримінально-правового характеру у разі вчинення особою кримінальних правопорушень, що посягають на право на мир. Це незастосування давності притягнення до кримінальної та давності виконання обвинувального вироку, непризначення покарання у виді довічного позбавлення волі у разі вчинення готування або замаху на вчинення цих кримінальних правопорушень, унеможливлення призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, незастосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, передбаченого ст. 811 КК України. Вчинення особою кримінальних правопорушень, що посягають на право на мир, є підставою для застосування додаткових заходів кримінально-правового характеру, включаючи покарання. Йдеться про підставу командної відповідальності, можливість призначення покарання у виді позбавлення за обвинувальним вироком суду державної нагороди України, призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове на строк від десяти до п’ятнадцяти років, призначення покарання у виді конфіскація майна.