Щодо правового регулювання діяльності капеланів в установах виконання покарань

Анотація

У статті розглянуто особливості сучасної пенітенціарної системи з акцентом на визначення її інституційної складової. Звернуто увагу на те, що інтерпретація поняття пенітенціарної системи залежить від цілей аналізу та напрямку наукового дослідження. Пенітенціарна система визначається як окрема сфера суспільних відносин, яка потребує нормативного впорядкування, здійснюваного уповноваженими органами влади із залученням інститутів громадянського суспільства. Для цього використовуються правові інструменти, спрямовані на створення ефективної моделі виконання покарань, забезпечення виправлення засуджених і їх ресоціалізації. Зазначено, що кримінально-виконавча система охоплює аспекти виконання покарань, тоді як пенітенціарна система додає важливий компонент, пов’язаний із виправленням осіб після відбування покарань та їх інтеграцією в суспільство.

У статті автор здійснює аргументовану оцінку важливості закріплення інституту капеланства в пенітенціарній системі на рівні законодавства, а також проводить аналіз нормативно-правових положень та законодавчих ініціатив, спрямованих на впровадження душпастирської опіки в установах виконання покарань. У рамках цього дослідження здійснено науковий розгляд правового регулювання діяльності пенітенціарних капеланів в Україні, та країнах ЄС акцентуючи увагу на проблемних аспектах чинного законодавства та можливих шляхах його вдосконалення.

Нормативно-правове забезпечення свободи віросповідання осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, а також діяльність духовенства, зокрема капеланів, у межах вітчизняного законодавства узгоджується з міжнародними правовими стандартами.

Автор наголошує, що сучасне пенітенціарне капеланство позбавлене необхідного правового регулювання, яке є ключовим для його ефективного функціонування та подальшого розвитку. Наразі ця сфера тримається виключно на ініціативах церков і релігійних організацій, що працюють на волонтерських засадах, а тому потребує належного правового забезпечення з боку держави.